Народний сонник

Вигадав собі солодкого сна
та й ліг на солому спати.

Людина завжди намагалася вгадати своє майбутнє. Одним зі способів спілкування зі світом пророкувань з незапам’ятних часів і дотепер вважаються сновидіння. Глибока віра в сни, віра в те, що вони здебільшого віщі, що вони збуваються, поширена серед усіх народів світу. Вважається, ніби у сновидіннях люди повністю розкривають свою свідомість і на підсвідомому рівні, неупереджено, логічно й безкомпромісно вирішують проблеми, поставлені перед самим собою. Прикладами тому можуть послужити наукові відкриття, здійснені вві сні (та ж таблиця Менделеева, приміром). Або ж у сні не ми є суб’єктам дії, а надприродна, вища сила (на думку інших — наша власна свідомість), яка намагається попередити нас про ту чи іншу подію, що може мати місце в нашому житті. Наші предки вірили, що під час сну душа покидає тіло людини й ходить по тому світі, а там знають, що з тобою станеться, і тому сни завжди віщі. Віру в сни підтримала й Біблія. У Біблії Сам Бог говорить, явившись Аарону при вході до Намету: “Якщо буде вас Пророк, то Я. Господь, дамся йому пізнати в видінні, буду в сні говорити Я з ним” (Числа 12.6). Так само Книга Йова 33.14 – 15 рішуче стверджує, що в снах

Сам Бог промовляє:
Бо Вог промовляє і раз, і два рази.
Людина ж не бачить того:
У сні, у видінні нічному,
Коли міцний сон на людей напедає
В дрімотах на ложі.

Коли цареві вавилонському приснився був сов, то вів наказав “покликати чарівників та заклиначів, і чаклунів та халдеїв, щоб розповіли цареві про його сни” (Даниїла 2.2). Відгадувачі (тлумачі) снів звичайно мали велике значення. Але віру в сyи найбільше поширила й освятила, звичайно. Євангелія від Матвія, що подає їх аж п’ять разів. У нашій давній літературі віщі сни були звичайним явищем. Так, багаті на них, наприклад, наші літописи. Дуже яскраво описаний сон Київського князя Святослава Грозного й у вашій пам’ятці 1187 року “Слово о полку Ігоревім”, і це дуже цінне джерело для дослідження снів у старовину. Ось він: “А Святослав бачив смутний сон (це по поразці князя Ігоря половцями). У Києві на горах — розповідає він, — зодягали мене звечора чорним покривалом на ложі тисовому, черпали мені сине вино, з отрутою змішане, порожніми сагайдаками поганих чужинців сипали мені на лоно великі перла, і пестили мене. І ось уже дах без гребеня в мойому златоверхому теремі! Всю віч э вечора грали темно-сірі (бусові) ворони. Біля Плісненська на болоті були нетрянські гадюки (дебрські сані), і неслися до синього моря”. Академік В. Перетц у своїй праці про “Слово о полку Ігоревім” 1926 року перевірив це сновидіння за стародавніми сонниками і дійшов висновку про такі тлумачення його елементів: аерли — сльози, так само як і намисто, постіль — на недугу, чорна одіж — на печаль, змія та крук — на нещастя, а дах без гребеня віщує покійника… Тож український народ завжди надавав сновидінням особливого й навіть містичного значення. Природно, люди, які вміли трактувати сни, користувались заслуженою популярністю й повагою у громаді. Сьогодні до віри у сни хтось ставиться з великою долею скептицизму, для нього це звичайнісінький забобон, і він зранку не надає особливого значення тому, що наснилося вночі. Інший, навпаки, одразу кинеться до сонника, аби дізнатися, про що говорить побачена “картинка”, а потім весь день ходитиме під, враженням.     Причому багато хто впевнений, що сни, побачені в різні дні тижня, мають різні властивості та певний “ступінь” імовірності: втілення в реальності… Так чи інакше, але сон — одне з найзагадковіших явищ на світі. Навіть якщо ми не можемо розтлумачити те чи інше сновидіння, це аж ніяк не означає, що воно немає сенсу, є “випадковим” явищем. Просто людина ще не піднялася до розуміння цієї вселенської таємниці… Отже, сни — найкращі провісники. Головне — не помилитися з їхньою розшифровкою. Сонників у нас дуже й дуже багато, але старші зовсім не дійшли до нас. Звичайно, важко сьогодні розібратися в різноманітті всіляких трактувань, пояснень і порад щодо побаченого вві сні. Але мусимо визнати: найбільш точні тлумачення снів належать не сучасності, а минулому, коли до цієї “науки” ставилися з особливою пошаною, навіть благоговінням, ретельно спостерігали, аналізували певні життєві явища й намагалися відслідкувати причино наслідковий зв’язок між сном та його “реалізацією” в цьому світі — наяву; старанно накопичували ці знання та передавали з покоління в покоління, намагаючись не впустити жодної, на перший погляд, незначної дрібниці. У нашій книзі ми наведемо тлумачення певних снів, про які в народі склалася більш-менш стала думка завдяки тривалим спостереженням, але, зрозуміло, не зможемо обійняти всю безмежність потенційних снів. Проте сподіваємося, що цей коротенький сонник станеться вам у пригоді.

Отож, на добраніч. І солодких снів вам!

А Є І О Ц
Б Ж К П Ч
В З Л С Ш
Г Т М У Щ
Д Р Н Х Я

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *