Астрономія

Небо
Небо — величезне покривало. Небо служить житлом для чистих духів. За видимим небом є ще шість: відстань між кожним із них у дванадцять разів більша від тієї, що між нами і видимим Небом. Іноді небеса відкриваються. Через отвори буває помітна фігура чоловіка з мечем або яким-небудь глеком: фігура з мечем провіщає війну, а з глеком — багатий врожай. Небо — це дах землі, збудований з якоїсь білої маси. Небо вогняне, воно розкривається лише на свято Воскресіння та під час грози.

Сонце
Сонце — “цар неба”, який вдень освітлює та зігріває землю, а вночі ховається за землею, “обходить” її та на ранок з’являється на сході. Сонце уособлюється у вигляді живої істоти. Сім’ю сонця складають місяць і зірки. Сонце — це велике коло або колесо. Коли воно йде по небу, то в нас у цей час буває день; коли ж воно опускається донизу, то його можна дістати навіть рукою; нарешті, воно ховається за гору, і тоді в нас настає ніч, а в інших людей, які живуть під землею, — день.

Пройшовши попід землю, сонце знову приходить до нас, але вийти звідти самотужки воно не може, його викочують чорти, яких воно своїм жаром, за кожним виходом, спалює велику кількість. Сонце живе в морях і звідти виходить. При його сході величезна кількість чортів піднімають його палями, оскільки вночі в морях і ріках не можуть жити, бо там знаходиться сонце. Вірять, що сонце виходить з-під землі й біжить по поверхні невидимого неба, заходить у землю та впродовж цілої ночі робить свій шлях під землею.

Затемнення сонця відбувається від того, що його хтять крилатії вовкулаки з’їсти. Не можна спати, коли затемнення сонця, бо можна не встати. Хворіючи, не спи, коли заходить сонце, бо приспиш хворобу (хворітимеш довго). По заході або до схід сонця но голиться волами орать, бо воли собі шиї попарять. Як умиватися, то не можна тріпати мокрими руками, щоби не бризкали крайки з рук, тому що з тих крайок поробляться чорти, котрі будуть котити сонце догори.

А як другий раз ще тріпнути, тоді знов будуть чорти, і вони можуть завести між собою сварку, бо одні та другі захочуть котити сонце. І з цього може виникнути можи ними бійка, а про сонце всі забудуть, то воно може впасти й завалити світ, а тому тріпати руками, як умиватися, не можна. Не можна плювати на сонце, бо язик одпаде. Не показуй пальцем на сонце, бо усохне палець.

Не дивись на сонце, бо станеш косий. Після заходу сонця не можна виливати купелю, бо напан датимуть люди.

Місяць
Місяць — молодший брат сонця, у загадці він називасться “золотою діжею”. Повний місяць, за уявленнями народу, має цілющі властивості. При появі молодого місяця народ йому кланяється. Після двох тижнів місяць вважають “підповнем”, а на третьому тижні — “гнилушею”: тоді нічого не роблять по господарству й не рубають лісу на будівництво, бо “шашелиця поточить”. Не можна молодика перший раз бачить із лівого боку, бо хворіти цілий місяць будеш. Щоби зуби не боліли, то треба побачити молодий місяць. Не можна спати так, щоб місяць освітлював голову, бо станеш сновидою. Не можна пальцем указувати на місяць, бо палець усохне. А
якщо й указувати, то після цього палець треба тричі покусати.


Зорі
Зорі — це душі тих померлих людей, котрі відзначилися добрим, непорочним життям на землі. Зорі — це душі людей: скільки на небі зірок, стільки на аемлі людей. Якщо людина праведна — зоря ясна, а як ні — темна. Зорі — “діти сонця”. Із народженням дитяти з’являється нова зірка та впродовж усього життя впливає на його долю. Кажуть: “Така моя планида”. Падаючі зірки — нехреіцені діти. Поняття про падаючі зірки різноманітні. Одпі кажуть, що це ангели проганяють із неба злих духів, інші: що зорі падають під час звільнення жінками від вагітності, і треті: що коли хто вмирає, то й зірка його падає, оскільки кожна людина має свою зорю, що з її смертю гасне. Падає зірка та щезає, не досягши землі, — це відьма підхопила її та сховала в глечик. Коли зірка падає, можна замислити бажання: той, хто вмер, “передасть” це бажання в інший світ, де “все можуть”. Кожна зірка є свічкою, що її запалює Бог із народженням людинн.


Чумацький Шлях
Це дорога у вирій.

Комети
Комета ще зветься “мітла” чи “знаменіє”, вона сповіщає про лиха, пошесті, війни. Падаючий метеорит — це грішна душа, яку не приймає небо.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *