Бог світла та святості, духовна сутність Сварога-Отця. За Вченням про Триглава з Велесової княги, знаємо, що Світовит — уособлення Святого Духа поруч із Сварогом (Богом Огцем) і Перуном (Єогом Сином): "бо це є тайна велика, яко Сварог є Перуном і Світовитом, а ті обоє удержані в Сварозі". Світовит — дослівно "світло, що витає в повітрі", тобто духовний вогонь, світло та святість одночасно. "Богові Світовитові ми славу прорекли, бо цей Бог став Богом Правія і Явія, і йому співаємо пісні, яко єсть він святий. І через нього ми побачили світ видимий і буття Яви". Храм Світовида в Ругії називався Аркона й він існував до 1168 року, коли його зруйнували хрестоносці. Назва святині походить від давнього "ректи" — говорити, пророчити й означає, що тут був найсильніший оракул, до якого сходилися мешканці не тільки ближніх поселень, але й з усієї Слов’янщини, щоб почути віще слово пророків. Найзначнішими були урочистості в день осіннього рівнодення (нині випадає на 25-26 вересня). В це свято правилася всенічна богослужба, подібна до Великодньої, відбувалося всенародне причастя до священного коловаю (короваю) розміром в зріст людини і священним напоєм медовухою який споживали з рога, промовляючи славослів я богами Світовит уособлює всіх богів українського пантеону (Перуна, Дажбога, Ладу, Мокошу, Велеса) і творить триєдність світів Прари, Яви й Нави. Храм Світовида існував майже до XVII ст. на горі Богит (Тернопільська область України), а його статуя нині зберігається в Краківському археологічному музеї в Польщі. У Києві на Софійському майдані встановлено копію цієї статуї Світовида.
