Інформація

Ця стаття була написана 24 Тра 2013, в рубриці Святі обереги.

Вода

Де капля води впаде, там стадо волів стане

З найдавніших часів вода вважається джерелом усякого життя. Поклоняючись живій природі, давні українці з особливою пошаною ставилися до води. Тому здавна охороняли та прикрашали джерела і криниці, наділяючи їх цілющими А магічними властивостями.

Вважали, що велику чудодійну силу має Непочата вода з криниці. Її дівчата використовували для чарів і різного роду святкових обрядів. У ній купали немовлят. Нею користувалися, щоб зняти зурочення або вилікувати хворобу. Особливо цілющою вважали Йорданську воду (освячену на Водохреща). Нею виливали хворих, кропили всі кути в хаті й усе господарство, щоб ніяке зло не підступило.

Важливість цієї чарівної рідини важко переоцінити, звідси й культ води. Вода вважається в народі святою, але не будь-яка: святою вважається тільки «непочата» вода, тобто не «забруднена» якимось дотиком, або освячена спеціальним обрядом. У наших обрядових піснях вимагається, щоб воду для ритуального вжитку брати неодмінно з трьох, або семи (святі числа) криниць.

Ще й досі зберігся подекуди цікавий обряд свячення води: беруть воду в такому місці, де сходяться три води, проливають потім ту воду через полум’я, підставляючи миску — така вода особливо чудодійна супроти хвороб і уроків.

Як купають хвору дитину, то вода мусить бути взята при сонці, у вечір до захід сонця, бо як нема сонця, то вода нечиста, і може це дитині зашкодити. Як несуть воду на купіль, не можна ні з ким говорити.

Як принесеться вода в хату, то має бути вогонь у печі, і кидають тоді один вуглик жару у воду. Тоді кажуть: «Благословіть воду!» Хатні відповідають: «Вже благословенна вогнем, най її й Бог благословить!»

Особливою є вода, освячена на Водохреще. Цю воду тримають у хаті весь рік, уживаючи її задля лікування найрізноманітніших хвороб. Кроплять нею всю господу й худобу. Кроплять свяченою водою й самих себе, якщо збираються кудись у дорогу тощо. Літом кроплять бджоли, щоб велися. Нею вмиваються дівчата, аби бути гарними з обличчя.

Найчастіше вода виступає як символ парування, розмножування. Так, існує обряд спільного вмивання молодих на весіллі: ідуть до криниці, ставлять молодих перед нею та покривають їм голови рушником. Не скидаючи рушника,! вони мусять умитися, втертися тим самим рушником і тоді вже верталися додому.

Подекуди молода йде по воду до криниці й тут водою, нею набраною, свахи та бояри обливають одне одного. Або ж молода набирає води, іде до оселі свого нареченого та кропить нею своє нове обійстя, а жінки співають:

Кропи, невістко, кропи!
Де крапля води впаде,
Там стадо волів стане...

Вода також завжди була символом чистоти. Тому надзвичайно великим гріхом є плювати у воду. Вважається, що вона відмовляється приймати в себе щось нечисте. Звідси й звичай топити відьом або виявляти злочинця: обвинуваченого кидали у воду, і якщо він топився, то його вважали невинним, а коли залишався на поверхні, то був винен. На цьому ж віруванні збудовано й прокляття: «Вода б його ш протанула!», тобто: щоб його, як великого злочинця, і воді до себе не прийняла.

Чиста вода є магічним засобом для очищення людей які фізичного, так і морального. Але це ще й засіб зцілення Батько, благословляючи молоду, вживав звичайної формули: «Будь здорова, як вода, будь весела, як весна, будь багата, як осінь, будь родюча, як земля».

На родинах баба, вклоняючись усім і випиваючи, говорила: «Посилай же, Боже матері здоров’я, а новонародженому — щоб був багатий, як земля, а дужий, як вода».

Вода — це й символ руху: «Бодай він не мав пристановища, як та вода!» Тому часом і викликає вона острах, уособлючи небезпеку: «Не вір воді, не втопишся!», «Не лізь у воду, не знаючи броду!» тощо.

Особливо небезпечна швидка вода, звідси й вислів «Пустився на бистру воду», себто пішов на якусь непевну, ризи ковану, справу.

Вода — це й Уособлення міцності, всесильності: «Яка «ода м’яка, з камінь зглодже», «Тиха вода береги ломить, а бистра тамує»; це й Символ часу: «Іде, як вода по каменю», "Ще багато води упливе, доки те буде", «Вчорашньої води не доженеш», «Час, як вода, спливає».

Отже, вода й убереже тебе, але й не пошкодує, коли і ти до світу нещадний.

Залишить відповідь

Традиції українського народу

Останні статті

Система Orphus

Система Orphus