Сьогодні – Великий четвер, що іменується також Чистим або Страсним. Свято приурочується спогаду Таємної вечері, на якій Спаситель омив ноги своїм учням, показавши тим самим приклад братської любові та упокорювання. Страсний четверКрім того, на Таємній вечері Христом було встановлено головне таїнство християнської віри – євхаристія (у перекладі з грецької – «подяка»), під час якого всі віруючі причащаються тіла і крові Христа. Починаючи з цього дня і до неділі всі церковні служби будуть присвячені спогадам земних страждань Ісуса Христа. У Православній церкві до цього дня приурочене мироваріння (миро – деревна олія з червоним вином і пахощами). Приготування святого мира є особливо важливим, оскільки вважається, що через помазання миром усім, хто хреститься і возз’єднується з Православною церквою, повідомляється благодать Святого Духу. Православні проводять цей день у пасхальному клопоті. Зазвичай у Чистий четвер наші предки здійснювали обряд обмивання. Вважалося, що зіткнення з водою принесе людині силу і здоров’я на весь рік. Оскільки вода для обмивання повинна була бути неодмінно проточною, глухої ночі з середи на четвер жінки йшли на річку з відрами і глеками, черпали воду на сході сонця і, незважаючи на погоду, обливалися перед будинком спочатку самі, а потім будили чоловіка та дорослих дітей і також примушували їх обливатися. Маленьких дітей мили в теплій воді. Господині за традицією займалися цього дня прибиранням: чистили будинок, двір, город від бруду, що накопичився за зиму, а також прикрашали хату: розстилали чисті святкові доріжки, розвішували красиві рушники і завіски. У Чистий четвер особливим чином готували сіль. Звичайну крупну сіль загортали в ганчірочку і перепікали в печі, іноді з квасною гущавиною, потім товкли і просівали. Селяни були переконані, що приготована таким чином сіль очищалася від будь-якої скверни і наділялася цілющими властивостями. Її зберігали впродовж року і використовували виключно як лікувальний засіб під час хвороб. Нею ж солили освячені пасхальні яйця. Крім того, з сьогоднішнього дня починають фарбувати яйця і пекти паски. Великий Четвер розпочинає Пасхальне Тридення Увечері Великого Четверга уся спільнота Церкви збирається на урочистій Євхаристії Господньої Вечері. Ця Служба є особливим спомином Тайної Вечері Ісуса з апостолами, де Господь встановив таїнство Священства та Євхаристії. У первісній християнській Церкві у Великий Четвер грішники, які чинили публічно покуту за гріхи протягом довгого часу, отримували через таїнство Покаяння повне примирення з Богом і Церквою. Від цього дня вони наново допускалися до Євхаристії. Сьогодні у Великий Четвер у багатьох парафіях діти та дорослі урочисто приступають до Першого Причастя.
Миття ніг
Під час Євхаристії Великого Четверга виконується обряд миття ніг. У євреїв цей жест завжди виконував раб або слуга. Ісус під час Тайної Вечері власноруч обмив ноги апостолам. Спочатку цей жест Ісуса виконували у бенедектинських монастирях. Згодом він почав використовуватися в літургії Великого Четверга. Спочатку у римській літургії його могли виконувати лише єпископи та абати. Сьогодні ж цей обряд може звершуватись у кожній парафіяльній спільноті.
«Піст вух»
Під час Пасхального Тридення, починаючи від Євхаристії Великого Четверга (після гімну «Слава во вишніх»), затихають звуки музичних інструментів, дзвонів і дзвінків. Ця атмосфера налаштовує на споглядання приниженого і покірного Христа. Перенесення Пресвятих Дарів до «темниці» Після Євхаристії Господньої, на згадку про схоплення і ув’язнення Ісуса, переносяться Пресвяті Дари на вівтар виставлення, який символічно представляє «темницю», де було ув’язнено Христа. Там до Літургії Великої П’ятниці триває адорація Євхаристійного Ісуса.
Оголення вівтаря
Після Літургії Великого Четверга «оголяється вівтар», тобто знімається скатертина з нього. Цей жест символізує самотність Ісуса, якого залишили найближчі учні, а також це знак оголення Господа перед смертю на хресті
