Легше яму копати, ніж у неї лягати Особливою магічністю визначається винос труни з небіжчиком, оскільки це пов’язується із захистом родини та господарства від його шкідливого впливу. Намагаючись перешкодити померлому відшукати… Читати далі »
Голубці. Пшоно, кукурудзяну крупу або гречку злегка приварюють, змішують з підсмаженою цибулею, свинячими шкварками або із сирим м’ясним фаршем, додають спецій та начиняють цією сумішшю запарені свіжі або квашені капустяні… Читати далі »
Ковбаса — харчі, що виготовляються переважно на запас. Після забою кабана тонкі кишки ретельно промивають, вимочують, очищають і начиняють сирим м’ясом, підчеревиною, перетертими з сіллю, часником і перцем. Склавши ковбасу кільцями,… Читати далі »
Варенуха (варена, варьоха, запіканка) — безалкогольний або слабоалкогольний напій. Готують узвар із сушених груш і слив, протягом ночі настоюють, відціджують, і додають червоний гострий перець («щоб забивало дух»), м’яту, чебрець,… Читати далі »
Чай — порівняно недавній у традиційній українській кухні напій. Здавна замість нього пили заварені трави звіробою, материнки, чебрецю, м’яти, листя та цвіт суниць, пелюстки шипшини та троянди, липовий цвіт, свіжозрізані… Читати далі »
Узвар (звар, вар, киселиця, юшка, сливки) — один із найпоширеніших традиційних напоїв. Виготовляється влітку зі свіжих ягід; восени, взимку й навесні — із сушини. Сушені на сонці чи в духовці… Читати далі »
Ряжанка (колотуха, колочена сметана, завдавана сметана, завдаванка, мачання, сирокваиіа, парушка). Молоко довго парять — до золотавого кольору, охолоджують до кімнатної температури, заправляють ложкою-другою сметани або вершків, накривають і ставлять у… Читати далі »
Настойки. Для їх виготовлення беруть переважно вишні та сливи, заливають горілкою та ставлять в тепло для бродіння. Вони значно міцніші за наливки. Готують їх і на різного роду цілющих травах,… Читати далі »