Каша — одна з найдавніших і найпоширеніших слов’ян ських страв. В Україні кашу виготовляють із пшона, гречки, ячменю, пшениці, вівса, кукурудзи, рису. Крупи готують до варіння по-різному: ячмінь, пшоно, кукурудзу, пшеницю миють, гречку й овес підсмажують до золотавого кольору. За консистенцією каші є крутими й рідкими. Для крутих круп і »оди беруть приблизно у такій пропорції: гречки — 1:2; пшона — 1 : 2,5; пшениці — 1:3 тощо.
Старовинний спосіб приготування смачної розсипчастої гречаної каші передбачає смаження крупи у невеликій кількості , смальцю, а опісля варіння, як звичайно. Круту кашу засмачують маслом, олією, молоком, м’ясною підливкою, запивають кисляком. Пшоняну або кукурудзяну кашу, запечену з молоком, цукром та яйцями, готують на родинні урочистості. Рідку кашу (розмазню) варять для дітей чи хворих. Для підвищення її калорійності її готують на молоці або ж сироватці.
Із цих же круп готують і зовсім рідкі страви — круп’яні юшки. Найулюбленішою на всій Україні залишається гречана: «Гречана каша — то матір наша, а хлібець житній — то батько рідний».