"Як зло у двері, то ти його — у вікно"
Часто, розглядаючи хату, можна побачити віконні та дверні пройоми, пофарбовані в інтенсивно червоний колір, що символізує очищення вогнем "усього входящого", адже мешканці оселі мусять бути захищені від негативного впливу зовнішніх сил. Функцію оберегу виковує не лише червоний колір, але й наведені крейдою хрестики навколо вікон та дверей; рушники, якими оздоблюють вікна та двері; часник і підкова: останню прибивають до порога чи біля нього, часто над дверима, часник та різні трави розвішують навколо дверей і вікон.
Дверям і вікнам узагалі народ надає особливого значення, розглядаючи їх як межові об’єкти між світом внутрішнім і зовнішнім. Тому на ніч вікна та двері прийнято хрестити, аби не могла ввійти нечиста сила. Для захисту від відьом на вікнах і дверях вішають кропиву.
Коли хворому дають випити заговорену воду, то нею, змішаною із золою з печі, обмивають одвірки, щоб був закритий до оселі шлях хворобам.
Усім діям, що здійснюються біля входу-виходу, надається особливе значення. Біля порога дому прийнято промовляти молитву (особливо перед чужою хатою). Звідси й звичай "присідати на доріжку".
Під час важких пологів (якщо, звичайно вам закортить ша роджу вати в рідній оселі й відбудеться це не зимової днини, слід відчинити всі двері та вікна, аби усунути будь-які перепони на шляху входження дитини до нього світу.
Є її ціла система заборон. У вікно, наприклад, забороняеться виливати воду, помиї, плювати, викидати кішку чи сміття, бо під вікнами завжди стоїть ангел, який, зрозуміла річ, після такої поведінки господарів піде геть і не оберігатиме оселю. Не місце йому й якщо в хаті лаються: отже, там оселився біс.
