14 вересня — свято преподобного Симеона Стовпника та його матері Марфи, народний варіант назви — день Семена. Симеон Стовпник (ІV-V століття) до вісімнадцяти років був чабаном у своїх родичів.
Згодом він таємно втік до монастиря. Ця визначна в ісгорії церкви людина провела вісімдесят років, дотримуючись вимог аскетизму, дивуючи всіх оточуючих чудовим умінням читати чужі думки та відданістю Богові. Започаткував новий вид подвижництва — стовпництво. А справа в тому, що якось замкнувся у стовпі заввишки чотири метри та жив у ньому стовпі майже п’ятдесят років, віддаючи весь свій час молитвам та пророцтвам.
За козацьких часів у цей день хлопців уперше “садовили на коні”, проводили пострижинн — це важлива подія вжитті молодого вояка.
Існус стародавнє повір’я, що цього дня злітаються в очерет горобці, а чорти там їх міряють на мірки: виходить, що все, що в мірці, належить чорту, а поза міркою — людині. Начебто саме тому після 14 вересня горобців у містах і селах меншає.
У цей день починаються вечорниці, саме від Семена люди вже копали картоплю. За народними уявленнями, якщо спекти нову картоплю та погріти нею руки, то вони не будуть мерзнути всю зиму.