У фольклорі відображено найрізноманітніші прояви людської діяльності. Тематика повір’їв про людину, її матеріальне життя, трудову сферу, духовний світ, фізичну природу надзвичайно широка. Народна їжа українців характеризується багатством та різноманітністю. Чимало… Читати далі »
Не можиа їсти над книжкою, бо розум згубиш (заїси пам’ять). Не можна їсти на вулиці, бо буде жінка роззява. Не можна їсти, коли люднна потилицею стоїть до тебе, бо на… Читати далі »
Весна Рік — не кінь: не підженеш, але й не зупиниш. Сорок святих мають кинути сорок лопат снігу. Із сорока святих сорок морозів буде. На сорок святих сорока сорок паличок… Читати далі »
Не можна ходити, щоб одна нога була взута, а друга боса, бо мати вмре. Не можна ходити в одному чоботі, бо мати (або батько) вмре. Якщо одна нога взута, друга… Читати далі »
Мати, дитина Вік звікувати – не в гостях побувати До шести місяців вагітності молодиця повий на завше при собі носити ножа, щоб ве підкусила нечиста сила, бо нечистий боїться ножа… Читати далі »
Кому місяць світить, тому й зорі всміхаються. Народ глибоко шанує землю й називає її: мати, свята земля, мати-сира земля, годувальниця наша. Землею клянуться, як чимось святим. Клятва землею – найвірніша… Читати далі »
Небо Небо — величезне покривало. Небо служить житлом для чистих духів. За видимим небом є ще шість: відстань між кожним із них у дванадцять разів більша від тієї, що між… Читати далі »
Ніч за ніч, день за день, а світ усе стоїть, як пень. День — ніч Зміна дня та ночі пояснюється так. Західне сонце опускається в море, що оточує землю, як… Читати далі »