Category Archives: Приказки та прислівя

Зимнє тепло, як мачушине добро. *** Восени ложка води, а цебер грязі. *** Взимку сонце крізь плач сміється. *** Так тепло, як циганові під шатром. *** Такий мороз, аж зорі… Читати далі »

Не вчи рибу плавати. *** Знай більше, а говори менше. *** Учений водить, а неучений слідом ходить. *** Добре, коли сам усе вмієш; але зле, Коли все сам робиш. ***… Читати далі »

Гаспидська баба (вираження Незадоволення ким-небудь). *** Господь не відає (ніхто не знає). *** Дати сатисфакцію (вибачитися). *** Дивитися із своєї дзвіниці (мати власну Думку). *** Дума рветься (хтось до когось… Читати далі »

Хворому і багатство не миле. *** Подивись на вид та й не питай Про здоров’я. *** Плохеньке порося і в петрівку мерзне. *** Здоров’я маємо — не дбаємо, А стративши… Читати далі »

Рибам — вода, птахам — повітря, А людині — вся земля. *** Людина не ангел. *** Тричі людина дивна буває:  родиться, жениться, помирає. *** Родився — малий, виріс дурний, Помер… Читати далі »

Рана загоїться, зле слово — ніколи. *** Удар забувається, а слово пам’ятається. *** Слово не стріла, а глибше ранить. *** Обмова — полова: вітер її рознесе, Але й очі засипле…. Читати далі »

Не було добра змалку, не буде Й до останку. *** Така біда, що хоч з мосту та в воду. *** Як одна біда йде, то й другу за собою веде…. Читати далі »

На злодієві й шапка горить. *** Злодій — що заєць: і тіні своєї боїться. *** Знає кішка, чиє м’ясо з’їла. *** Хапун такий, що й з рідного батька здере. ***… Читати далі »