Author Archives: Gowa

Пісня і без перцю дійде до серця Яке ж весілля без пісень?! Інша справа, що співають як веселих, так і сумних, адже хоч для дівчини весілля — це щаслива зміна… Читати далі »

Старої любові й іржа не з’їсть Весільні ювілеї — відзначення круглих дат створення сім’ї. Традиція ця сягає своїм корінням недалекого минулого — 60-х років і доволі міцно ввійшла в наші… Читати далі »

Доморгались, доки не побрались Післявесільні обряди повинні зміцнити зв’язок між родинами молодих і полегшити адаптацію молодої в чужому домі. Через день-два молодий кличе гостей на «пропій». Або ж у першу… Читати далі »

Непокрита голова – як хата без даху Покривання — найбільш драматичний і сентиментальний весільний обряд, тому зрідка хто з дівчат не розчулюється й не плаче. Він символізує перехід молодої до… Читати далі »

Якщо ми у парі, то й біда нам – півбіди Вінчання — це форма церковного шлюбу. Цікаво, що в ваших предків було прийнято, щоб повінчані молоді (якщо вінчання не збіглося… Читати далі »

Сядемо рядком та поговоримо ладком Посад — це обрядові дії, що символізують остаточне закріплення шлюбу та об’єднання родів: спільна трапеза родин, які родичаються, викуп місця біля нареченої, обмін дарами між… Читати далі »

Урядили молодого – вивели до порога Мати молодого напинає на нього вивернутого вовною наверх кожуха й обсипає зерном і дрібними грішми — виряджає сина. Молодий у супроводі весільного почту їде… Читати далі »

До раю проситься, а смерті боїться Узагалі, наша мова багата на слова, якими позначають поняття, пов’язані зі смертю. Покійного скрізь в Україні називають небіжчиком, покіником, померлим, змерлим, мерцем, мертвяком, тілом…. Читати далі »