Цей день, 14 березня, християнська церква “облагородила” посиланням на шанування пам’яті святої Євдокії.
Народні перекази оповідають, що цього двя прокидається від зимового сну бабак, виходить зі своєї “домівки” та сви – що тричі, а потім знову ховається до своєї нірки. За народним віруванням, у своїй нірці він тепер спатиме аж до Благовіщення.
Саме цей день, відповідно до народної традиції, вважається першим днем весни. Із цим днем старі люди пов’язують повернення ластівок із вирію. Господині, побачивши в цей день ластівку, кидають жменю землі на грядку зі словами: “Кріп сію”. І чекають на “закономірне диво” — на цьому місці начебто виросте кріп.
Діти, уперше побачивши навесні ластівку, беруть жменю землі, кидають її вслід ластівці — “на гніздо”, будучи переконаними, що це прискорює прихід весни.
Якщо в дитини ластовиння на обличчі, то можна спробувати позбутися його за допомогою ластівки. Коли ця дитина побачить ластівку, то має проказати: “Ластівко, забери мої весняпки.латомість дай мені білянки”. Потім необхідно вмитися весняною водою.
Зруйнувати ластівчине гніздо — гріх не менший, ніж зруйнувати гніздо лелеки. Як і лелеки, ластівки приносять в оселю, під стріхою якої живуть, затишок і злагоду. Тож краще не турбувати їх і не бешкетувати, витягаючи яйця з гнізда!
Добрий господар обов’язково зріжесухі гілки дерев у саду. Ця процедура проводиться не тільки для того, щоб дерева краще родили, але й щоб на цих деревах нечиста сила не селилася.
На Явдохи до сходу сонця дівчата, які цікавляться чаклуваниям і всілякими чарами, замовляють своїх ворогів, щоб вони їх “добрим словом поминали”.
