Найперший день Великого посту — жилавий понеділок. Назва походить від житніх коржиків — жиляників. У цей день господині не готують більше нічого, дозволяється, крім жиляників, ще їсти овочі — хрін і редьку.
Ще одна назва цього дня — чистий понеділок. А чистий чому? Та тому, що господині нічого не готували, а отже, весь посуд залишався чистим.
У першу суботу посту богобоязні господині святять у церкві хліб, мед та ін. Існує звичай замовляти в цей день панахиду за упокій померлих родичів. Після молитви в церкві. На молитву не можна спізнюватися в жодному разі!
За християнським звичаєм, після молитви на порозі церкви слід обов’язково поцілувати ікону або хрест, бо інакше молитва сили не матиме, не буде почута ані Богом, ані янголами-хранителями.
“Збірна неділя” — це перша неділя тижня. Дівчата виконують у цей день магічні дії: варять кашу з маком і закопують у землю. Це, за народними повір’ями, відвертає від людини нещастя.
“Середохресний тиждень” — це четвертий тиждень Великого посту, протягом якого хазяйки випікають хрести з медом і маком. У цей період господині сіють капусту, помідори й мак. Якщо розсаду засіяти під час Великого посту, то, за повір’ям, вона морозу не боятиметься.
“Похвальний тиждень” — п’ятий тиждень Великого посту. У суботу на цьому тижні працювати не можна, це свято Похвали пресвятої Богородиці, тільки розсаду сіяти дозволяється.
Вербна субота — це шоста субота Великого посту. Це свято дітей. Під час вечірнього богослужіння діти носять вербу. Та дитина, якій дістанеться найбільша гілка, буде щасливою. Дівчата-підлітки в цей день іноді ходять групами по домівках і співають величальних пісень, що дуже нагадують веснянки.
У деяких регіонах України ще зберігається звичай носити свячені гілки верби від церкви до церкви.
