(?- бл. 1639)
Дати народження та загибелі знаменитого Тараса Федоровича на прізвисько Трясило залишаються невідомими. Перші згадки про нього з’являються в 1620 році, коли він уже обіймав посаду корсунського полковника і в цьому військовому званні очолював козацькі загони під час кримських походів.
У 1629 році, після загибелі гетьмана Михайла Дорошенка, Тарас Трясило став гетьманом нереєстрового козацтва і почав активно протидіяти реєстровому гетьману Григорію Чорному, який прагнув установити дружні стосунки з польським урядом.
Навесні 1630 року Трясило очолив антипольське повстання, маючи під рукою десятитисячну О.О. Мурашко. «Похорон кошового» армію. Полки нереєстрового гетьмана захопили Чигиринщину, Київщину, Полтавщину. Свого особистого суперника гетьмана Чорного Трясило наказав стратити.
Після того, як козаки протягом трьох тижнів билися з армією коронного гетьмана С. Конецпольського, поляки зазнали відчутних втрат. Виснажений польський полководець запропонував повстанському ватажку підписати мирну угоду, що й було зроблено 29 травня 1630 року. Однак сам Тарас Трясило не бажав додержуватися ніяких домовленостей із поляками; разом ізчастиною козаків, які поділяли його погляди, нереєстровий гетьман відступив на Запорожжя. На жаль, друге повстання нереєстровому гетьману підняти вже не вдалося. Незабаром його було скинуто з гетьманства.
У 1632-1634 роках Тарас Трясило брав участь у московсько- польській війні, а після її закінчення з невеликим загоном побував на Дону. У 1636 році славетний бунтар раптово зробив спробу перейти на службу до московського царя. Але той не хотів конфліктів із Польщею, тож для Трясила місця в московському війську не знайшлося.
Подальша доля цього неприборканого ватажка невідома.
