Молитвою хоч не ситий будеш, та проте здоровий Спочатку було мовчання… Але саме слово стало справжнім початком життя. Старослов’янське “ректи” — говорити, промовляти — тісно пов’язане з язичницьким світоглядом давніх… Читати далі »

«Сонце, Місяць, Зорі, Ясність від Богів посилають, А бородавки з мира відпадають. Буду я тисячу ґудзів в’язати, Тисячу до тисячі рахувати. Закопаю під порогом нитки. Щоб пропали бородавки».   Беруть… Читати далі »

«Місяцю молодий, зубарю золотий, Ти по небу ходиш, ти увесь світ бачиш. Чи бачив ти мертвого у землі? Був я на небі, бачив я мертвих — Сплять, і їм зуби… Читати далі »

«На камені, на острові, На Світовій горі бігло три ріки: Одна водяна, друга медяна, третя кровава. Я водяну виллю, а медяну вип’ю, А кровавою кров замовлю».

Зранку на спадаючому місяці змащують росою, що сідав на вікна, і замовляють: «Слизни, пропади, де взялося — туди йди! Згинь з лиця, як роса з вікна. Роса від Сонця Божого… Читати далі »

Велесу помолюся, всім Богам поклонюся, Усім Правим, усім Явим, а найперше Силам Вогняним Небесним. Станьте у помочії На горі найвищій стояло три воли. Білий лизнув — більмо злизнув, сірий лизнув… Читати далі »

«Твоя стретуха, Моя незнесуха. У моєї незнесухи Соколині очі, А орлові крила, Ведмежача сила, Сім п’ядей між очима. Крильми одмахаюсь, Очима оддивлюсь. Силою одіб’юсь Та нічого не боюсь». Після цих… Читати далі »

Беруть сіль у руку, три мають весь час над болючим міс цей або над головою, примовляючи: «Боже Свароже! Захисти і збережи. Із силами вогняними, силами водяними Народженого Онука Дажбожого (ім’я)… Читати далі »