Ковбаса — харчі, що виготовляються переважно на запас. Після забою кабана тонкі кишки ретельно промивають, вимочують, очищають і начиняють сирим м’ясом, підчеревиною, перетертими з сіллю, часником і перцем.
Склавши ковбасу кільцями, її засмажують на сковороді з обох боків.
Для тривалого зберігання ковбасу складають у горщики, заливають смальцем і ставлять у прохолодне місце. Ковбаси роблять, як правило, перед Різдвом і Великоднем, і вони е обов’язковою та почесною стравою на святковому столі.
Особливо полюбляють українці кров’янку: товсті кишки свиней вимивають, вимочують, очищають і начиняють сирою кров’ю, змішаною з недовареною гречаною крупою, сирою дрібно січеною підчеревиною, сіллю та спеціями. Її смажать з обох боків.
Це одна з небагатьох страв, що витримала тиск релігійної заборони вживати в їжу кров забитих тварин. Дохристиянські народні смаки перемогли, і донині ми споживаємо цю самобутню страву.
