Гуляй доню, я тобі не бороню
Якщо вечорниці вважаються "зимовим" видом розваг, то літнім способом відпочинку та спілкування молоді є так звана колода. Назва, найімовірніше, доволі прозора та походить від звичайнісінької колоди, на якій часто збирається молодь, аби весело провести час із представниками протилежної статі. Це щось на кшталт клубу просто неба. Це може бути затишна галявинка, толока, садок, повалений; блискавкою дуб на околиці села чи щось інше, тобто будь-яке місце, що з якоїсь причини припаде компанії до душі. Тут мають місце те саме лузання насіння, жарти, хороводи, водіння "берези", жартівливі та сумні співи, а також різного роду ігри з поцілунками, замовляннями, "непускавнями", загадками й т. ін. — усе це завжди приваблювала молодь з її веселою вдачею. Поряд із найдотепнішими жартами та веселими частівками нерідко хлопці розповідають повні жахів оповідання, аж заходячись сміхом від вигляду перелякаяих усіма цими страхіттями дівчат. Це, до речі, може прислужитись і тоді, коли дівчата будуть розходитись по домівках і з’явиться чудова нагода провести ту дівчину -"боягузку", яка особливо сподобалася. Це і є той самий період дошлюбного спілкування, такий важливий для правильного вибору майбутнього нареченого (нареченої), з яким будуватимеш майбутнє сімейне гніздо, аби бути разом "у радості та горі"…
