Відзначаємо день святого Власа 24 лютого. За часи запровадження християнства на Русі ве вдалося остаточно знищити всіх язичницьких богів, пам’ять про яких збереглася у фольклорі, географічних назвах і віруваннях. Одне з таких стародавніх вірувань — про бога Велеса, покровителя великої рогатої худоби. Ім’я Велеса згадується і в літописах, і в рукописах давніх слов’янських угод. А після християнізації Русі язичницькі боги були замінені християнськими святими. Отже, обов’язки язичницького Волоса перебрав на себе святий Влас.
За легендою, святий Влас жив у IV столітті, опікувався простими людьми й дикими звірами. А християнська церква “підігнала” цей день до церковного дня вшанування мученика Власія, єпископа севастійського. Перекази про нього не с поширеними.
Святий Влас — покровитель худоби. Цього дня треба окропити худобу свяченою водою та обкурити ладаном. За старих часів господарі служили молебен прямо у своєму дворі, носили до стайні образ святого Власа, щоб худоба була здорова та плідна.
Колись на цей день молодиці пили горілку в корчмі, а потім, повернувшись додому, жартома били чоловіків дошкою для прядіння льону — вважалося, що від цього худоба буде слухнянішою. Узагалі, кожної п’ятниці лютого не можна прясти, шити й запрягати худобу, оскільки ці дії загрожують господарям хворобою та неврожаєм.
