Вінчання
Якщо ми у парі, то й біда нам – півбіди Вінчання — це форма церковного шлюбу. Цікаво, що в ваших предків було прийнято, щоб повінчані молоді (якщо вінчання не збіглося… Читати далі »
Якщо ми у парі, то й біда нам – півбіди Вінчання — це форма церковного шлюбу. Цікаво, що в ваших предків було прийнято, щоб повінчані молоді (якщо вінчання не збіглося… Читати далі »
Сядемо рядком та поговоримо ладком Посад — це обрядові дії, що символізують остаточне закріплення шлюбу та об’єднання родів: спільна трапеза родин, які родичаються, викуп місця біля нареченої, обмін дарами між… Читати далі »
Урядили молодого – вивели до порога Мати молодого напинає на нього вивернутого вовною наверх кожуха й обсипає зерном і дрібними грішми — виряджає сина. Молодий у супроводі весільного почту їде… Читати далі »
Смерть звістки не посилає Раніше, коли вмирала людина, на вікна хати, де лежав небіжчик, вивішували білі хустки чи перемітки. Це мало бути знаком для всіх родичів та односельців. Серед українців… Читати далі »
До раю проситься, а смерті боїться Узагалі, наша мова багата на слова, якими позначають поняття, пов’язані зі смертю. Покійного скрізь в Україні називають небіжчиком, покіником, померлим, змерлим, мерцем, мертвяком, тілом…. Читати далі »
Не витерпіла душа – на той світ пішла Поминки — система звичаїв, пов’язаних із вшануванням померлого та всіх предків. Вони поділяються на дві групи: родові та вселенські. Перші присвячуються пам’яті… Читати далі »
Молодий може вмерти, а старий мусить Певною своєрідністю в Україні визначається похорон неодружених. На знак того, що померла молода людина, на селі біля її тіла встановлюють деревце (весільне гільце). Вбирають… Читати далі »
Легше яму копати, ніж у неї лягати Особливою магічністю визначається винос труни з небіжчиком, оскільки це пов’язується із захистом родини та господарства від його шкідливого впливу. Намагаючись перешкодити померлому відшукати… Читати далі »