"Казала вода, що святою була"
Зливки (зливання, обливання, помити руки) — обряд очищення баби-повитухи й породіллі. По-перше, вважається, що породілля протягом 40 днів є нечистою, тому цього часу до церкви ходити їй не можна. По закінченні цього терміну вона має йти до церкви на виводини, молитву, щоб одержати благословіння. Пов’язаний обряд і з народною вірою в цілющу силу води.
Для виконання обряду баба (сьогодні непринципово, щоб саме вона) мусить налити в миску воду, покласти туди ягоди калини (щоб породілля була гарною та здоровою), зерна вівса та злити породіллі воду на руки. Потім, намочивши руку у воді, прикласти руку до обличчя породіллі, примовляючи: «Зливаю свою руку, а твою душу». На закінчення слід трохи води з ягодами злити за сорочку породіллі та всім присутнім жінкам, щоб у них ще народжувалися діти; хто хоче хлопчика, тій кидають овес, а хто дівчинку — то калину. Обряд завершується гостиною та обдаруванням баби-повитухи.
Мусимо визнати, що раніше весь цей обряд був набагато складніший і серйозніший: для цього повитуха рано-вранці приносила непочатої води, до якої додавали вівса, хмелю, конопляного насіння, дубової тріски. На долівку клали сокиру (коли новонароджений був хлопчиком) або прядку (якщо немовля — дівчинка), породілля правою вогою ставала на сокиру та здіймала правицю, на яку баба лляла воду, з лівої ж руки породілля виливала трохи води. Далі руки міняли, проробляючи таку процедуру тричі, а відтак всі ці дії повторювала й повитуха.
Шел я обряду повитуха, породілля з немовлям на руках і всі присутні жінки тричі обходили довкола столу. Закінчувався обряд частуванням, під час якого породілля мусила сидіти на кожусі, розстеленому вовною догори, аби вберегтися від вечистоісили.
