На чиєму возі їдеш, того й пісню співай.
***
Новою дорогою йди, але й старої
Не забувай.
***
З чужої біди не смійся.
***
Краще на гілочці, аніж у кліточці.
***
Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
***
Краса до вінця, а розум до кінця.
***
Горбатого могила виправить.
***
Вбери пенька — буде за панка.
***
Наш вік, як маковий цвіт: вдень на стеблі,
А ввечері на землі.
***
Вік прожити — не поле перейти.
***
На віку, як на довгій ниві: не пройдеш,
Ноги не вколовши.
***
Життя любить того, хто з ним бореться,
А нищить того, хто йому піддається.
***
З ким жити, того не треба гнівити.
***
Краще вмерти стоячи, ніж жити
На колінах.
***
Про померлих говорити або добре,
Або нічого.
***
Є люди, що й солов’я не люблять.
***
Є тільки двоє добрих людей на світі,
Й то вже один помер, а другий
Ще не народився.
***
Із сміху люди бувають.
***
Лякана ворона і куща боїться.
***
Не дав Бог жабі хвоста, щоб траву
Не толочила.
***
Видно птаха по польоту.
***
Ошпарився на молоці, то й на холодну
Воду студить.
***
У страху очі великі.
***
Боягуз власної тіні боїться.
***
На сміливого собака гавкає, а боягуза
Кусає.
***
Вовка боятися — в ліс не ходити.
***
Вилами по воді писано.
* * *
Нате й мій глек на капусту.
***
Нате й мою баночку на дьоготь.
* * *
Язик доводить до Києва, а часом
І до кия.
***
Почав за здоров’я, а кінчив за упокій.
***
З ким поведешся, того й наберешся.
***
В чужому домі будь привітливий,
А не примітливий.
* * *
Пильнуй свого носа, а не чужого проса.
***
Шануй сам себе, шануватимуть і люди
Тебе.
***
Посієш вчинок — виросте звичка.
***
Не копай другому ями, бо сам в неї
Упадеш.
***
Не брудни криницю — знадобиться води
Напиться.
***
Чого собі не зичиш, і другому не жадай.
***
Чуже переступи, а не візьми.
***
Не бери, де не поклав.
* * *
Зароблена копійка краще краденого
Карбованця.
***
Не позичай, бо злий обичай: як віддає,
То ще й лає.
***
Рада б мати до дітей небо прихилити
Та зорями вкрити.
***
На чиїй землі живеш, того і воду п’єш.
***
Вогонь — добрий слуга, але поганий
Хазяїн.
***
В чужих руках завше більший шматок.
***
Як мед, то ще й ложкою.
***
У нього не розживешся і серед зими
Льоду.
***
Забули воли, як телятами були.
***
Величається, як заєць хвостом.
***
Не все те золото, що блищить.
***
З поганої трави не буде доброго сіна.
***
Бачили очі, що купували,
Їжте, хоч повилазьте.
***
За рідний край і життя
Віддай
***
Краще на своїй стороні кістьми лягти,
Ніж на чужині слави натягти.
***
Кожному мила своя сторона.
***
Де рідний край, там і рай.
***
Кожна травичка на своєму корені росте.
***
Добре тому, хто в своєму дому
Не орендар, а господар.
***
За рідною землею і в небі скучно.
***
І золоті вудила коневі не милі.
***
Воля дорожча за життя.
***
Вдома і стіни гріють.
***
Кожен край має свій звичай.
***
В чужій стороні і весна негарна.
***
В чужій хаті і тріска б’є.
***
Із своєї печі і дим не гіркий.
***
Де не є добре, а дома краще.
***
Рідна земля і в жмені мила.
***
З рідної сторони і ворона мила.
***
Людина без вітчизни, як соловей
Без пісні.
***
Де рідний край, там і під ялиною рай.
***
Я не проміняю свою батьківщину,
Бо мені моя сопілка і вівця дорожчі
Царського вінця.
(Г. Сковорода — Катерині II).
***
Для українського народу світ без пісні —
Що без сонця.
***
Нема в світі, як своя країна.
Жити — Вітчизні служити.
***
На чужій стороні Вітчизна миліша вдвоє.
***
Кожна жаба своє болото хвалить.
***
Хвали чужу сторону, а сиди дома.
***
Мила та сторона, де пуп закопаний.
***
За морем тепліше, та вдома світліше.
***
За морем радість, та чужа,
А в нас і горе, та своє.
***
Своя печаль чужої радості дорожча.
***
Поганий той птах, який своє гніздо марає.
***
Про те зозуля і кує, що свого гнізда
Не має.
***
Без коріння і полин не росте.
***
У чужій стороні і сокола звуть вороною.
***
Рідна сторона — мати, чужа — мачуха.
***
На чужині і собака сумує.
***
Степового коня на конюшні не втримаєш.
***
І кінь на свою сторону рветься,
А собака відгризеться і втече.
***
З рідної землі — умри, а не тікай.
***
На одному місці і камінь мохом обростає.
***
Золотоноша кругом хороша.
***
Кожному своє дороге та миле.
***
Кожна птиця своє гніздо любить.
***
Твоє хоч дорожче, та своє миліше.
***
Кожному своє і не мите, а біле.
Нащо кращий клад,
Як у сім’ї лад
