Відзначається 9 березня. Це свято знайдення голови Івана Хрестителя, яке тісно переплелося з язичницькими традиціями й перетворилося на Обретіння. Саме 9 березня, відповіді но до церковних переказів, дружина домоправителя Ірода знайшла святу голову Івана Хрестителя, страченого на догоду Іродовій коханці та її доньки.
Народ каже, що цього дня чоловік до дружини обертаеться, а птахи з вирію повертаються. Першою пташкою, яка сповіщає нам про прихід весни, є жайворонок, саме про нього складено найбільше весняних пісень-величань.
О цій порі прилітають і граки, беруться до влаштування гнізд на високих деревах. Природний звичай змушує граків селитися великими пташиними родинами на одному дереві або на сусідніх. Існує народна загадка-жарт: “Розлога дорога, а на дубі ярмарок”. Відповідь на цю веселу загадку: граки на дереві. Це тому, що граки здіймають такий галас, що дуже нагадують український ярмарок.
Слідом за граками повертаються додому дикі гуси. Існує Такий звичай: коли діти вперше навесні побачать диких гусей, вони мають підкинути догори солому або й сіно та прокричати щось на кшталт: “Гуси, гуси, ось вам на гніздечко, а нам на здоров’ячко!” Ця солома вважається чудодійною: якщо господиня збере її та покладе в куряче гніздо, то кури будуть добре нестися й курчата добре виводитися.
Уже коли дикі качки з вирію повертаються й ріки від льоду звільняються, незаміжні дівчата викликають із очерету птаха-гоголя, ворожать-замовляють на тепло й особисте щастя:
Випливи, випливи, гоголю,
Винеси літо із собою,
Винеси, пане, літечко,
Зеленее житечко.
Ворожіння вважається вдалим, якщо у відповідь на за-мовляння гоголь таки випливає з очерету. Це означає, що цього року на дівчину чекає весілля або просто літо пройде дуже приємно й весело.
Усі без винятку люди вбачають щось чарівне в поранні чорногузів біля власного гнізда, до якого ці прекрасні птахи повертаються щороку. Вони не в’ють нове гніздо, а тільки “лагодять” старе й там же виводять пташенят. Родина, у якої на даху живуть чорногузи, вважається щасливою. Більше того, гака хата начебто в такий спосіб убезпечується від пожежі. Великим гріхом вважається руйнувати гніздо чорногузів, у цьому разі “Бог може хату спалити”.
Господар дому, побачивши лелеку вперше, простягає до нього хліб і припрошує пригощатися “на врожай”. Для молодої дівчини побачити лелеку вперше весною в польоті – дуже добрий знак, що віщує їй веселе літо. Якщо ж побачить вона, що лелека стоїть або ходить, значить, не дуже вдалим буде її дівування цього літа. Якщо ж уперше навесні дівчина на порі побачить лелеку, який сидить, то це найгірший для неї знак: ще дуже довго дівувати їй доведеться, чекаючи на свою долю.
Щоб “запросити ” птахів на свою хату, люди кладуть на дах або па міцне дерево біля хати старе дерев’яне колесо. Тоді навіть молоді полохливі чорногузи здогадуються, що тут на них чекають, тут їм раді, і починають вити гніздо. І вже в цей час їх краще зайвий раз не турбувати, оскільки вони ще не звикли до присутності людей і тому дуже сторожкі.
За народними уявленнями, синичка вже в’є собі гніздо (і відбувається це саме на Обретіння), коли решта птахів ще тільки повертається з вирію. Незаміжні дівчата жартують одна з одною, мовляв, ту, яка цієї весни самотня, хай синичка розважить. Ці доброзичливі жарти лягли в основу ряду веснянок.
