Традиції українського народу

День святого Спиридона

 25 грудня — День святого Спиридона. За легендою, жив колись чоловік на ім’я Спиридон, який зовсім не боявся відьом. Гарний був — дівчата за ним бігали, аж тини лама ли. І одна відьма серед шанувальниць була — теж намагала ся звернути на себе його увагу. Він же — ні та годі! Тож вона пообіцяла його вночі задушити.

Коли настала ніч, відьма прийшла, аби виконати свою обіцянку. Спиридон не спав, почув її кроки, і як скочила вона в подобі кішки йому на груди — він її за хвіст схопив і об землю вдарив. Загинула зла відьма.

Ранком громада мертву відьму знайшла та як годиться поховала. Інші ж відьми вирішили помститися Спиридонові  — розірвати його на шматки. Коли настала ніч, Спиридої відправився на могилу й заліз на хрест, аби простежити, щоб убита відьма не встала з могили. Відьми-месниці кинулися шукати парубка в домі, аж його нема. На хресті ж вони йога побачити не могли. От ходять вони навколо могили, не бачатв Спиридона, а вбита відьма промовляє: “Він сидить на моєму хресті, а я встати не можу”.

Щоб визначитися, як дістати Спиридона, відьми полетіли до самого Києва по мудру київську відьму. Київська відьма порадила зібрати дванадцять недопалків свічок та спалип хрест, на якому парубок сидів. Запалили хрест. Спиридої бачить уже, що непереливки йому, і почав просити Бога: “Господи, укороти ніч хоча б трішечки, щоб хрест не встиг згоріти до сходу сонця, а то ж мене смерть спіткає!” Як тількі він це проказав, заспівали півні — відьми й розбіглися хто куди, а сам Спиридон залишився живий.

Отже, цей день знаменує поворот сонця на літо, а зими — на мороз. Саме із цього дня люди вже серйозно беруться до підготовки до Різдвяних свят.

Exit mobile version