Не в свої штани вбрався
Символіка народного костюма багатопланова.
Етнічна — вказує на приналежність людини до певної нації.
Регіональна (кожний регіон, наприклад, має свою улюблену комбінацію кольорів).
Статева (чоловіче вбрання представлене дещо скупіше).
Вікова — найбільше уваги приділяється одягу дівчат та молодих жінок: підкреслюється фігура, приховуються недоліки тощо; з віком жінки її костюм поступово стає дедалі : стриманішим.
Соціальна — в ознаках соціального статусу найповніше проявлялася здатність одягу об’єднувати чи роз’єднувати людей. Кількість одягу, частота переміни одягу, якість тканини тощо с ознаками соціальної диференціації. Але справедливості заради, мусимо визнати, що сьогодні такі деталі дещо стираються, натомість основним параметром оцінки соціального статусу с вартість одягу, а подекуди ще й наявність смаку.
Родинна. Стрічки й вінки слугують символами досягнення дівчатами шлюбного віку. Весільний вінок, незважаючи на свою подібність до святкових, є дійсно універсальним знаком, що містить у собі значну кількість різноманітних символів — від кохання та шлюбу до оберегів від «поганого ока й інших злих сил. Знімання вінка з молодої та вдягання очіпка, як уже зазначалось, засвідчують її перехід у статус заміжньої. Остаточно він установлюється в домі молодого, де замість її очіпка чи намітки його обраниці пов’язують хустку, звичайно у тих місцевостях, де цього звичаю дотримуються. Удова тривалий час носить жалобну хустку. Характерним явищем е використання весільного вбрання як поховального у випадках смерті незаміжніх чи нежонатих людей. Тут відображене народне уявлення про те, що кожна людина повинна пройти основні етапи свого суспільного життя, а одяг виступає як найвиразніший їх символ. За призначенням одягу, буденний, святковий, весільний.
