8 листопада, у день святого великомученика Димитрія люди поминають померлих родичів у церкві та обідом удома. Існує вірування, що вночі можна побачити на кладовищі тіні померлих, які відвідують своїх родичів із нагоди свята. Тому слід справити поминки померлих родичів і друзів. Щоб достойно поминати, зазвичай замовляють службу в церкві ибо й просто свічки ставлять, а також улаштовують святковий обід удома. Обід цей не такий, як інші, він має подаватися ввечері. Існує повір’я, що душі померлих прийдуть уночі, щоб і собі попоїсти, тому слід від кожної страви відкласти по ложці й поставити окремо, бажано під образами або на іншому “урочистому” місці. Поруч треба поставити воду й новий рушник — раптом якась душа схоче напитися або помитися.
За народними уявленнями, святий Дмитро приносить зиму, а також завершує весільний сезон. Якщо якась дівчина на порі залишилися не засватана, то за старих часів вона вже мала чекати аж на наступний весільний сезон. Зараз правила для дівчат зовсім не такі суворі, одружуються люди будь – якої пори року.
