"Будівельної жертви не минеш"
Слід зазначити, що будівельників обирають дуже ретельно. Це мають бути не лише спеціалісти своєї справи, але й люди, за яким немає дурного: їх минуле, поведінка, вдача мусять демонструвати приналежність до категорії порядних, чесних і відкритих. Найкраще домовлятися з тими будівельниками, яких порекомендував добрий знайомий чи родич. Це вже половина успіху. До того ж вони повинні бути обізнані з народними звичаями та заборонами щодо будівництва. Поводитись із майстрами слід чемно, усіляко догоджати, аби не розлютити й той не "заклав" би в хату якесь зло. Будівельників щедро пригощають.
Коли обрали місце й час для закладин, вдарили по руках
із будівельниками, можна братися до роботи. Удосвіта в центрі майбутнього житла, перед місцем, де має бути піч, ставлять стілець, застелений рушником, на якому лежать хрест, букет квітів, хліб, сіль, чашка води або вина та гроші. Старший майстер бере рушник із хлібом, цілує його, промовляючи: "Господи, допоможи", і починає роботу. Рушник і гроші майстер забирає собі.
Починають зазвичай із майстрування хреста, який з ходом будівництва поступово піднімається до вершини даху (по закінченні його назавжди прибивають на горищі).
Крім того, під час закладин і зведенні нової хати навхрест дерева не кладуть, бо невдовзі буде в домі мрець. Щоб будинок стояв довго, перший камінь чи якийсь інший жертовний атрибут закладають тоді, коли пролетить крук.
Колись жертвою для закладин була курка, якій відрубували голову на порозі дому та закопували під фундамент. Увижалося, що тим самим позбавляли смерті когось із родини й особливо того, хто першим входив до нової хати. Пізніше під перший камінь фундаменту почали просто кидати гроші (аби вони не переводились в оселі), а магічний ритуал закладне обмежився до того, що просто під час новосілля почали першими впускати до аовозбудованого дому когось із тва- рив: півня або кішку, особливо чорної масті. Траплялось і так, що глибокі старці, втомившись від життя, самі входили першими в новозбудовану хату.
Дрібні гроші, зерно, хліб, вино, трави, квіти, зілля, часник, овечу вовну, лампадки, іконки, ладан, освячену воду, проскурки й інші жертовні атрибути (як і перший камінь, перший кілок, глиняві вальки й інші будівельні матеріали) обов’язково закладають господарі майбутнього житла. Жертовні атрибути закладаються під усі чотири кутки житла, а подекуди — лише під один так званий красний куток, що, як правило, розташований на сході.
Далі час для данини займаній природі та добрим духам, які мають стати опікунами нового житла: родичів, сусідів і будівельників запрошують на обід на місці майбутнього житла. За звичаєм, господар наливає чарку горілки чи вина та спочатку випиває сам. дякуючи всім, що прийшли, а потім підносить кожному по черзі, починаючи з того кінця, звідки сонце сходить. Пообідавши, гості розходяться, а майстри продовжують роботу. Часом гості допомагають, коли треба зробити все швидше.
Сволок — це помешкання домашнього божества. Його особливо прикрашають, оздоблюючи обереговим зіллям та квітами, закладають під нього освячені в церкві речі, гроші, вовну, сіль і т. ін. Як тільки сволок встановлено, майстер прибиває до нього хрест і квіти, а господар — кожух, аби в хаті тепло було; скатертину, щоб в домі був лад і чистота; хустку з хлібом і сіллю, щоб хата була багата пирогами.
