Традиції українського народу

Роль колискової

“Найдорожча поезія – з якою мати колисала”

   Надзвичайно цікавою групою ліричних народнопоетичних творів є дитячий фольклор, що складається із прозових, речитативних, пісенних та ігрових творів. До цієї групи лірич- вих побутових творів належать як зразки дитячої творчості (Ігрові пісні, дражнилки, лічилки, небилиці, жартівливі пісні, приповідки, скоромовки тощо), так і твори, що виконуються для дітей дорослими.
З-поміж останніх виокремлюються колискові пісні. Вони виконуються дорослими (зазвичай жінками) для дітей наймолодшого віку (від народження до 3-4 років), згодом на зміну їм приходять забавлянки (утішки).
Тематика колискових пісень дуже широка. Зазвичай фігурують пташки та тваринки:

+ + +
Де кобилка — там лоша.
Наїлися лободи,
Поскакали до води.
+ + +
Гойда,гойда, гойдала,
Де кобилка — там лоша.
Ми кобилку продамо,
А лошатко зростимо.
Надзвичайно популярним у них с образ кота:
+ + +
Котику сіренький.
Котику маленький,
Котку волохатий,
Не ходи по хаті.
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти,
Дитя буде спати,
Котик — воркотати.
Ой на кота — воркота.
На дитину — дрімота.

Часто функцію колискових виконують інші пісні: ліричні, обрядові, баладні, жартівливі.

Колисала баба діда
Із вечора до обіда.
Ой спи, діду, колишу тя,
Як не заснеш, полишу тя.

Вважається, що «спів при колисці» не лише сприяє швидкому засинанню дитини, але й відіграє магічну роль, оберігаючи немовля від хвороб і нещасть.
Крім того, завдяки тихому лагідному жіночому співу формується психіка малюка, закладаються основи розуміння й поцінування прекрасного. Тож спільною рисою усіх колискових пісень є мірність ритміки, що відповідає фазам руху колиски при похитуванні, та спокійний мелодичний малюнок, адже колискова покликана заспокоювати маля, породжувати відчуття захищеності й любові, забезпечував атмосферу затишку та загальної злагоди.
Наведемо ще кілька колискових.

+ + +
А-а люлі-люлі Налетіли гулі,
Сіли на воротях У червоних чоботях.
Налетіли гулі,
А всім хлопцям дулі,
А дівчатам калачі.
Щоби спали вдень і вночі.
Ти, Петрику, не гуляй.
Іди гулі позганяй.
А щоб гулі не гули І Катрусі спать дали.
А-а люлі-люлі,
Поженем телуню На попові толоки,
Там травиця по боки.
+ + +
Я маленький хлопчик,
Вилізу на стовпчик,
На дудочку граю,
Бога прославляю.

+ + +
Ой ходить сон коло вікон,             Де хатонька теплесенька,
А дрімота коло плота,            Де дитина малесенька,
Питається сон дрімоти:      Туди підем ночувати
Де ж ми будем ночуватн?       І дитинку колихати.
Там ми будем спочивати
І    дитинку присипляти.
Спати,спати,соколятко.
Спати, спати, голуб’ятко!

Леле, леле, лелесенько,       Леле, леле, лелесенько,
Засни, моє сердесенько,      Засни, моє сердесенько.
Будеш легко, сину, спати,       Леле, леле, лелесенько,
Будеш здорову ставати.       Спи, моє солодесеньке.
Будеш легко, сину, спати,
Будеш здорову ставати.
Леле, леле, лелесенько,

Exit mobile version