Великий цикл повір’їв стосується життя птахів. Особливо виділяються спостереження щодо ластівки, зозулі, ворони (ворона), сороки, сови (пугача), а також свійських птахів — півня та курки. Ворон уважався птахом, що віщує… Читати далі »

Барвінок – на вінок, а полин – на віник Спостереження людей над природою, порами року відбувалося й на основі рослинного світу. Наші прапрадіди, наприклад, вірили, що папороть цвіте лише одну… Читати далі »

Вогонь Вогонь палить, а вода студить Вогонь святий, і лаяти вогонь не можна. На вогонь не можна плювати, бо поприщить губу, вогники будуть і буде довго гнити. Не можна кидати… Читати далі »

Небо Небо — величезне покривало. Небо служить житлом для чистих духів. За видимим небом є ще шість: відстань між кожним із них у дванадцять разів більша від тієї, що між… Читати далі »

Кому місяць світить, тому й зорі всміхаються. Народ глибоко шанує землю й називає її: мати, свята земля, мати-сира земля, годувальниця наша. Землею клянуться, як чимось святим. Клятва землею – найвірніша… Читати далі »

Весна Рік — не кінь: не підженеш, але й не зупиниш. Сорок святих мають кинути сорок лопат снігу. Із сорока святих сорок морозів буде. На сорок святих сорока сорок паличок… Читати далі »

Понеділок Воно як трапиться: коли середа, а коли і п’ятниця. Понеділок віддавна вважався важким днем, нещасливим святом відьом і русалок. Цього дня не рекомендувалося починати якусь нову велику роботу, а… Читати далі »

Ніч за ніч, день за день, а світ усе стоїть, як пень. День — ніч Зміна дня та ночі пояснюється так. Західне сонце опускається в море, що оточує землю, як… Читати далі »