"Як печуть коровай, весільну сукню вдягай" Бгання короваю — один із найпоширеніших весільних обрядів. Українці печуть багато видів весільного хліба: коровай, дивень, теремок, гільце, лежень, полюбовники, шишки, гуски, калачики,… Читати далі »
"В понеділок на роботу, а в неділю на весілля" Весільний поїзд (свати, почет, дружина) складають головні дійові особи весільної обрядовості — з боку молодого та з боку молодої. Головними… Читати далі »
"Вінець – дівоцвіту кінець" Дівич-вечір (дівичник, вечоринки, дружини, пироги, заграванки, заводини) влаштовують напередодні весілля, вів ніби символізує розставання та прощання з вільним життям. Такі вечори молоді влаштовують (окремо хлопці… Читати далі »
"З'явився сват – чекай барвінковий обряд" Барвінкові обряди розпочинають весілля. Вони символізують ухвалення й освячення шлюбу громадою. Полягають у збиранні барвінку, материнському благословінні на плетення вінків, їх виготовленні й одяганні…. Читати далі »
"Не потрібен i клад, якщо в хлопця з дівкою лад" Заручини (полюбини, хустки, рушники, світанки) — закріплення згоди на шлюб. На заручини до молодої приходить молодий разом зі своїми… Читати далі »
"Багату дівку сватають і в петрівку" Сьогодні мало хто навіть на селі надто серйозно ставиться до такого явища, як посаг (придане), адже за нових соціально-економічних і культурних умов старовинна… Читати далі »
"Піде Параска, як її ласка" Умовини (оглядини, розглядини, обзорини, переглядини) — знайомство з господарством молодого, що здійснюється невдовзі після успішного сватання. Цей звичай демонструє серйозність ставлення до утворення… Читати далі »
“Лихо моє чубатеє – ніхто мене не сватає” Сватання (світанки, змовини, брання рушників, рушники, згодини, слово) — перша зустріч представників молодого з молодою та її батьками для досягнення згоди… Читати далі »