Веснянки

Весна ледачого не любить

Веснянки (гаївки, ягівки, гагілки) співаються під час Великодніх свят. У веснянках та гаївках найбільше з-поміж обрядових піснях увиразнюється старовинний хороводний та ігровий характер. Головним мотивом цих творів (окрім кохання, звичайно) є закликання весни та пробудження природи. Тому вони сповнені бадьорого настрою й енергії, найсвітліших сподівань і надій. Співають їх від ранньої весни і аж до закінчення сівби (русального тижня чи зелених свят). Закликання весни і пов’язані із ним ігри та рухи проводяться у груповій (хоровій) формі, часто у вигляді діалогу.

Важливе місце у весняній обрядовості українців посідає культ померлих (прагнення забезпечити собі прихильність пращурів до початку весняних польових робіт). Вірять, що під час весняних свят покійники повертаються до нащадків і беруть участь у святкуваннях рідні. їх слід задобрити, лише за таких умов можна сподіватися на успішне проведення різного роду господарських робіт та отримання втішних результатів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *