Інформація

Ця стаття була написана 21 Тра 2013, в рубриці Демонологія.

Русалки

Загальновідомо, що ця істота являє собою дівчину з риб’ячим хвостом, але це досить спрощена характеристика. В українській демонології це один із найколоритніших персонажів, уособлення небезпечної водяної стихії. Це молоді вродливі дівчата, котрі живуть на дні річок у чудових кришталевих палацах. Вони ходять голі, лише зрідка накидають на себе білу прозору накидку. Уночі, коли сходить місяць, русалки виходять на берег, чешуть своє довге зелене волосся й водять хороводи. Чудовим співом вони заманюють юнаків чи дівчат, затягують їх у воду чи жито та залоскочують. За поширеними уявленнями, русалками стають молоді дівчата, котрі втопилися, або померлі до хрещення маленькі діти. Подекуди побутує думка, що русалками стають люди, які помирають на так званий Русалчин Великдень. Оберегом від них слугують хрест і полин. Узагалі, за народною уявою існує декілька типів русалок: польові, лісові та водяні. Отже, русалки можуть жити у воді, у полях і лісах, де полюбляють гойдатися на гілках дерев. У різних місцевостях вони мають різні назви (нявки, лісні повітрулі тощо). Окрему "категорію" русалок складають мавки, про яких ітиметься нижче. Зустріч з русалкою небезпечна завжди, але особливої активності вони набувають в так званий Русалчин Великдень, що припадає на Зелений четвер. Лише цього дня їх душі відпускають на волю й вони можуть набирати людської подоби та споживати людську їжу. Отож цього дня молоді треба сидіти вдома, не ходити житами й не купатися. Ці перестороги стосуються й дня Івана Купала. Щоб уберегти себе від чарівного впливу русалок, треба на Зелені свята не працювати, необхідно також спекти хліб і поставити його на підвіконні, щоб русалки наситились, а зустрівши нечестивицю, треба перехреститись і силою молитви прогнати цю мару від своєї душі. Кохання, романтика,синтез ліричних, романтичних і містичних почуттів — усе це переплітається в образі русалки. У народних розповідях, на основі яких створювали свої безсмертні твори Тарас Шевченко, Леся Українка й інші, русалки виступають як знедолені дівчата, яких лиха доля змусила попрощатися із життям, а потім їхня душа не знаходила спокою й на тому світі. Мавки (нявки, бісиці) істоти, які уособлюють душі дітей, котрі народилися мертвими або померли нехреіценими. їх ще називають потерчатами, страдчатами, повітрулями, лісними, лоскотнйцями. Мають вигляд гарних молодих дівчат, які співом та привабливим виглядом заманюють хлопців і залоскочують їх до смерті. На відміну від русалок, різновидом яких є мавки, останні мають довге лляне волосся. У народі вірять, ніби на Троїцькі святки потерчата літають у вигляді птаха та просять собі хрещення криками: "Христу, Христу!" Вважається, що в такому разі треба кинути якусь хустину й назвати ім’я, промовивши: "Хрещу тебе". Після цього душа немовляти потрапляє в рай. Якщо ж цей обряд не здійснити до семи років, то немовля перстворюється на русалку або нявку, стає нечистим духом і завдає людині шкоди. Оберегом від мавок слугують часник, цибуля, полин.  

Залишить відповідь

Традиції українського народу

Останні статті

Система Orphus

Система Orphus