Птахи

      Немає Коментарів до Птахи

Великий цикл повір’їв стосується життя птахів. Особливо виділяються спостереження щодо ластівки, зозулі, ворони (ворона), сороки, сови (пугача), а також свійських птахів — півня та курки. Ворон уважався птахом, що віщує смерть, коли сідає на дах чиєїсь хати, кидає камінчик.

Відомий народний прокльон: “Щоб над ним (нею, тобою) ворони каркали!”. Роль домашнього оберега виконував півень. Виникнення повір’їв про птаха пояснюють тим, що він уособлює світло й вогонь, був провісником сонця та дня, ворогом нечистої сили. Люди вірили: якщо в обійсті не мати півня, то заведеться сатана. Виконував півень свою роль і під час дівочих ворожінь. Наприклад: ставили миску з водою і поруч насипали на купку зерна; пускали півня: якщо він спочатку кинеться на зерно — жених буде господарем, якщо ж до води — гіркий п’яниця…

Пугач, сова, з одного боку, — провісники смерті, зв’язані з потойбічним світом і нечистою силою, а з другого — уособлення мудрості та знань. У казках про тварин та птахів сови — переважно мудрі та розважливі, а в повір’ях вони лиховісні. Крик сови — своєрідний символ нічної таємничості. Вважалося: якщо пугач (поховавкало, ховавкало, путь – кало) кричить на будинку, то хтось там помре; двір спустіє; Когось викричить із хати; дівчина нагуляє дитину й т. ін. Ще з часів Київської Русі існує повір’я: якщо у вікно вдариться сова — невдовзі або дім згорить, або помре його господар. Як стверджують орнітологи, таке уявлення пов’язаве із хатнім сичем. Марновірну людину лякає його крик “хававав”, у якому недовго вчути й “поховав”. Микола Сумцов влучно відзначив, що в народу всі птахи — “іщі: від могутнього орла й до маленького горобця, тихого голуба. Але особливо віщими є ворон, сова й зозуля. Про останню існує чимало повір’їв, легенд. Вона “кує літа”, приносить добрі та печальні звістки. Кажуть: як вас зозуля закує перший раз із порожнім гаманцем, то цілий рік не будете мати Грошей; кого зозуля закує голодним, то той буде цілий рік голодним; якщо закує зозуля на голий ліс — того року не буде врожаю. Образ зозулі — один із найпопулярніших ународній пісенності та, як правило, пов’язаний з віщуванням скорботних новин — згадаймо балади, родинно-побутові, рекрутські пісні. А скільки легенд про зозулю-дівчину, зозулю-матір…

Птахи
Як прилетять весняні пташки, то холодів великих уже не буває. Якщо у вікно стукне пташка — хтось звістку принесе. Після вилуплювання курчат, гусят чи каченят шкаралупи обов’язково треба позаносити в воду — річку чи ставок. Після цього буде добре вестися всіляка птиця в обійсті. Якщо зимою птиці сідають на сніг і кричать — буде велика хуртовина. Птахи в’ють гнізда на сонячному боці дерев — літо буде холодним. Якщо птахи дзьобами пір’я очищають — буде великий вітер.

Ворона, ворон
Коли ворона кине з даху камінчик, то в тім будинку хтось умре. Ворон кряче на нещастя, ворона — на дощ. Чорт може набирати подоби ворона й так з’являється поміж люди.

Голуб
Де водяться голуби, там хата не горить. Коли хочеш голубів плодити, візьми в церкві віника та й закинь на горище.

Горобець
Як горобець б’ється в шибку, то це прикмета, що буде в хаті чи в родині мрець чи якісь погані вісті. Багато горобців гине в горобину ніч, що настає напере-додні св. Семена й супроводжується дощем, громом і блискавкою. Цієї ночі горобці збираються до лісу, де чорт міряє їх міркою; живими лишаються лише ті, що не вмістилися в мірку.

Гуси
Як летять дикі гуси, то підкидпють угору трохи соломи і кажуть: “Гуси, гуси, нате вам на гніздо”. Потім тую солому збирають із землі, роблять з неї гніздо для квочок; то квочка вилупить тоді стільки курчат, на скількох яйцях була підсипана, — жодного розбовтка не буде. Не стукай, як сидить гуска на яйцях, бо позавмирають гусята.

Дятел
Як дятел довбає стіну будинку, то це не комах, не шашелів він шукає, а віщує господареві смерть. Кажуть, якби послухать уночі коло дятлового гнізда, то можна почуть, як вів стогне. То в нього голова болить від того, що він цілий день клював.

Журавель
Як побачиш весною журавлів, то треба казать: “Веселики”, то цілий рік весело тобі буде, а як скажеш “Журавлі”, то будеш цілий рік журитися. Коли весною летять журавлі і зіб’ються (не летять ключкою), то тоді треба розв’язати на собі всі, які с, ключки, — і журавлі зберуться знов у ключку. А коли хтять збити журавлів з дороги — із ключки, то зав’язати ґудзів на нитку, мотузку, то зіб’ються.

Зозуля
Кажуть, якщо хто при грошах навесні перший раз почує кування зозулі, то буде мати гроші цілий рік. Вірять також, що той, хто перший раз навесні почув зозулю, буде жити стільки років, скільки разів прокує зозуля. Як закувала зозуля, то можна купатись. Першою летить у вирій і останньою прилітає звідти зозуля. На це є дуже вагома причина: в зозулі зберігаються ключі. Вона — ключниця вирію. На сьомому році життя зозуля перетворюється на яструба й завдає шкоди в господарстві, нападаючи на курей та іншу свійську птицю. У подобі яструба руйнує гнізда ластівок і горобців, тому птахи, як тільки помітять її, збираються зграєю та проганяють зозулю.

Ластівка
Якщо ластівки залишають яку-небудь місцевість, то там слід чекати мору людей. Звиті ластівками гнізда в будинку віщують щастя тому сімейству, руйнувати їх вважається за гріх. Побачивши першу ластівку, вмиваються, щоб не мати на обличчі веснянок. Яєць ластівки чіпати не можна, бо будуть веснянки. Як хто хоче зігнати ряботиння з лиця, то треба, як перший раз навесні побачиш ластівку, тричі сказати: “Ластівко, ластівко! На тобі веснянки, дай мені білянки!”. Коли ластівка скупалась, то вже можна купатися. Не можна скидати ластів’яче гніздо, бо той, хто скине, буде рябий, або ж вона буде літати до корови й зіпсує її молоко. Ластівки крали цвяхи в жидів, коли вони розпинали Спасителя, а тому гріх виганяти ластівок із-під дахів і взгалі) турбувати. Ластівки не відлітають у вирій, а зимують на дні річок, озер, криниць або моря, з’єднавшись одна з одною у вигляді ланцюжка. Той, хто вперше бачить навесні ластівку, кидає в неї грудочкою землі, примовляючи: “На тобі, ластівко, на  гніздо!”

Лелека, бусол, бузьок
Кажуть, якщо хто зруйнує гніздо лелеки, то тому не уникнути  нещастя. Лелека неодмінно спалить все у тієї людини. Існує також повір’я, що те місце, де в’є гніздо лелека, дуже хороше та приносить велике щастя його господарю. Якщо лелеки вилітають із двору несподівано і не повертаються в гнізда, то буде пожежа або двір спустіє. Не можна розкидати гніздо боцюна (лелеки), бо на цей будинок ударить грім. Якщо лелека заглядає вгору — на вмируще.  Лелека — це заклятий чоловік, який давно колись ніс повний мішок чогось, тому що йому доручив Вог і наказав не розв’язувати мішка і не заглядати, що несе, а вкинути в глибоку річку. А чоловік не витерпів, щоб не заглянуть. Та тільки розв’язав мішок, а звідти як рушили і жаби, і ящірки, і вужі та розповзлися по всьому світу. Розгніваний Бог перетворив чоловіка на лелеку та звелів ходити по полях і болотах, шукаючи всяке гаддя.

Орел
Орел — із царів… Орла не можна бити, а як його стріляти, то треба спитать тричі: чи нажився на світі? Як нажився, то він буде прямо дивитися на тебе, а як не нажився, то одвернеться. У гнізді орлячім завжди є гроші: він без грошей ніколи гніздо не робить.

Півень, курка
Якщо в господі півня не мати, то сатаяа заведеться. Як півень обійде округ хати та заспіває, то хтось неодмінно буде в гості. Коли на порозі сінешаому заспіває півень — будуть несподівані гості. Півень в одного хазяїна понад семи років не житиме: або вб’є хто, або змандрує.

Господиня повинна тримати в дворі біля курей одного чорного півня, тоді відьми будуть обминати цей двір. Як співає курка в обійсті, то наспіває якоїсь біди, навіть і смерть в родині буває. Як їси, то не говори про курей, бо шуляк їх похапає. Не треба позичати квочки, бо свої кури не будуть квоктати. Як виносять перший раз квочку з курчатами на двір, то треба зажмуритися і сказати три рази: “Як я не бачу, так щоби ворона не бачила!”, то не будуть ворони красти. Не бери яєць із гнізда, як зайде сонце, бо кури питимуть яйця. Як людина яка протистоїть потойбічному, то головне для неї — протриматися цілу ніч, поки не заспіває півень. Толі нечиста сила змушена відступити.

 Пугач

Як пугач кричить на будинку, то хтось у ньому помре. Як путькало кричить — в його три таких є голоси. Як кричить: “Повив! Повив! Повив!”, то маленька дитинка десь народиться. Другий: “Пі-ів! Пі-ів!”, — то це весілля буде. А третій раз як уже кричить і головою так донизу: “Поховані Поховав! Поховав!”, то це буде мрець.   Синиця Синиця стукає в шибку — будуть гості.

  Сич

Коли сич кричить, то когось викричить із хати. Сич хазяїна виживас.   Сова Коли сова кричить, то це вона віщує якусь небезпеку.  Сова сміється — заміж хтось впйдо. Як сова кричить, дівчина приведе дитину.

Соловейко

Якщо соловейко заспіває в пізню пору року, то буде велике нещастя в хазяйстві. Соловей тоді починає співати, як нап’ється води я березового листя.

Сорока

Сороку створив чорт. Вона йому служить замість коня, бo вбиту сороку чіпляють v конюшні, щоб зберегти від чорта  коней. Як кричить сорока на хаті або під хатою, то гості будуть.  Не можна сорочих яєць дерти, бо буде сорока курчат брати і порябіє лице. Як сорока скрегоче на дереві (сидить дзьобом до порога), то це прикмета, що будуть гості, коли ж обернена хвостом до порога, — буде якась сварка. Сороки й ворони “дають знати”.

Чайка

Чайка — жінка-удова. Як умер її чоловік, то вона зробилася чайкою та літала над його могилою і кигикала. Доля принесе нещастя тому, хто вб’є чайку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *