Інформація

Ця стаття була написана 21 Тра 2013, в рубриці Народні повір'я та забобони.

Пори року

Весна

Рік — не кінь: не підженеш, але й не зупиниш.

Сорок святих мають кинути сорок лопат снігу. Із сорока святих сорок морозів буде. На сорок святих сорока сорок паличок у гніздо покладві На теплого Олекси риба хвостом лід розбиває. На Благовіщення вилазять із землі всі гади. На Благовіщення чорногуз прилітає і ведмідь встає. На Благовіщення птиця гнізда не в’є. Уцей день не можна чіпати насіння. Нанесені на Благовіщення яйця не можна підсипати, бо всі курчата будуть каліки. На Великдень перший раз зозуля закує.

Як на Великдень удень спить господар, то виляже пшениця, а як спить господиня, то виляже льон. Як на Великдень печуть паски та якщо підпукнеться паска — особливо та, котра призначається до посвячення, то хто-небудь умре в хаті. А як перевернеться в печі паска — будуть гості. На Великдень опівночі тварини зазвичай говорять людською мовою.

На Пасху свяченого яйця ввечері не можна їсти, бо будуть сліпоти.

До весняного Миколи не можна купатися, бо з чоловіка верба виросте.

Літо
Літо й зима уявляються живими істотами: літо — у вигляді молодої дівчини, а зима — у вигляді бабусі, з великими зубами та кістлявими пальцями. Дівчина-літо дуже щедра й багата, а бабуся-зима надзвичайно скупа й бідна. Іде літо проти зими та несе квіточку таку гарну-прегарну; а зима несе казанок льоду. Літо щойно показало свою квіточ- ку. так лід отой в одну хвилину й розтав. А на зиму — уже іде зима проти літа в кожусі та червоних чоботях, у капелюсі й у рукавицях; як показала свій лід, так тая квіточка в одну мить і обсипалась.

Не їдять до Купайла ягід, бо коли хто буде їсти, то його померлі кревні на тім світі не будуть їсти ягід через те, що їхню пайку на цім світі з’їли живі. Через це ж не можна їсти яблук і грушок до Спаса. Купальську вербу ламають і кидають по грядках, по огірких — щоб рясно родили.

Не треба у перший день Петрівки полоти, бо наривати-муть пальці. Коли починає ячмінь висипати, то зозуля перестав співаки, бо то вона вдавиться ячменем; коли зозуля перестане співати задовго до Петра, то буде осінь холодна, а як після Петра, то тепла. Зозуля кує тільки до Петра, а потім мандрикою вдавиться. Як іде на Петра дощ, то буде гнити картопля.

До Іллі мужик купається, а після Іллі з рікою прощається. До Іллі сіно й під кущем сушать, а після Іллі на кущі не сохве. 12     серпня — день Сили. Вважали, що жито, посіяне на Силу, родиться сильно. Прийшов Спас — пішло літо від нас. Як прийде Спас, комарам урветься бас, а як прийде Пречиста — забере їх нечиста. До Покрови давали молоко корови, а по Покрові пішло молоко в роги корові. Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем. До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі стріне собаку та й питає: "Дядьку, чи ви не із сватами?". 14     листопада — Кузьми та Дем’яна. Кузьма й Дем’ян були ковалі. От вони кували й ні в кого грошей не брали. До цього дня наймають у строк. У цей день закладають цибулю на гради сушити — на насіння (на Явдоху, 1 березня, знімають), то не буде стріляти; обкопують фруктове дерево. Скує Кузьма — Дем’ян — до весни не розкувати.

Від Михайла зима морози кує. Михайло-чудотворець Люцифера струтив із небес на ліс. До цього дня наймають у строк і позичають гроші на процент.

Зима
На Катерину садять у черепок чи в кварточку літоросток (відросток, пагінець) вишні й до самого Різдва поливають писком (ротом). То та вишня до Різдва викине цвіт. Дівчина ту квітку зриває, заквітчується й іде до церкви. Кого вона здибає першого, то той і буде її.

На Андрія святкують і ввечері справляє молодь вечорниці (з вечерею), дівчата ворожать — у розвідниці, вдови. Печуть балабушки та вводять собаку. Балабушки наставляють на стільчику чи на землі, застеляють рушничком.  І чию балабушку собака вхопить першою, то та дівчина відда-сться скоріше, котру після, то та пізніше, а якої не візьме, то та не віддасться.

Як на Новий рік вперше виходити в хлів до худоби — коняки, вівці, то треба їх, як і людей, поздоровити з Новим роком, обсіяти вівсом-пшеницею, щоби велися й були здорові на цей рік. Приказують: "З Новим роком будь здорова! Сійся, родися..." У ніч перед Новим роком треба спати без подушок, бо болітиме голова цілий рік. Не можна на Новий рік плакати, бо весь рік плакатимеш. На Новий рік не можна стукати, бо град вибиватиме. Як посіє посівальник, то це зерно, що він кине на землю, треба брати й давати худобі, то не буде ніколи хворіти. На Новий рік не можна бачити веретена, бо будеш бачити гадюку.

Якщо колядувати перші прийдуть дівчата, то у вівці народиться ягничка, а якщо перші зайдуть хлопці, то наро-диться баранчик. Дівчина перед Новим роком кладе собі під голову подушку. а під подушку гребінець, нову сорочку, що її вона завтра має одягти, і цілушку хліба. І хто їй присниться, то той буде чоловіком.

На Різдво, на Святий вечір взяти ложку куті, вийти на поріг і слухати: звідки загавкає собака, то з тієї сторони буде чоловік для цієї дівчини. Коли вечеряють на перший Святий вечір (їдять кутю), і з кого нема тіні, то ця людина вже другої куті не дочекається, до року помре. Кутю й узвар ставлять на покутті в сіно. Це щоб не вибивав град хліба та щоб родило в садку все.

З куті беруть верх і дають курям, щоб поїли, а скотині сіно з-під куті, щоб з’їла: щоб кури неслися добре, а скотина щоб не боліла. Не можна шити два тижні після Різдва, бо не буде вестися худоба.

Залишить відповідь

Традиції українського народу

Останні статті

Система Orphus

Система Orphus