Бог-Громовик, покровитель війська, чоловічої сили і мужності, син Сварога. Перун проявляється в громі та блискавці, несе енергію очищення, дає рухливість і життєву потужність всім істотам. Загальнослов’янський культ Перуна бере свій початок ще в давньоарійській релігії, де його грозові функції тісно переплелися з військовими. За Велесовою книгою, Перун — бог Прі (боротьби), бог воїнської доблесті та слави, захисник і покровитель чоловіка-воїна. Перув у своїй небесній кузні викував для русичів-українців гострий меч, яким вони завжди перемагали ворогів. У зображеннях Перуна головна увага приділялась волоссю (срібне) і вусам (золоті), як на Київській статуї; в народі особлива увага була звернена на бороду Перуна (пор. "Велесова борода"). Атрибути Перуна: "Перунова палиця" (те саме, що осиковий кілок — засіб проти злих сил), стріли, камені, сокири, що мають лікувальні властивості. В українців і білорусів зберігся основний Перуновий міф про його боротьбу з Велесом (Зміуланом) за воду (Діву, Додолу, Мокошу), який в основному відтворює давню праарійт, ську основу, що дійшла до нас у писемних текстах Рігведи. Донині збереглися українське прізвище Перун і загальна назва блискавки — перун. В обрядових піснях літнього періоду (купальські й так звані "петрівочні" пісні) образ Перуна був замінений "святим Петром", а в серпневих спасівських обрядах — "святим Іллею". Це свідчить про те, що головними святами Перуна у наших предків були Купайло та Перу-; новий тиждень, що нині припадає ва 21-22 червня та 20-27 липня.
