Інформація

Ця стаття була написана 01 Тра 2013, в рубриці Життєвий шлях.

Одвідки

 "Щоб дитина була гожа, як тая рожа"

 За давніх часів, коли утаємничені процедури завершувалися, давали певний знак: або вивішували на високій жердині сорочку породіллі, або ж розпалювали багаття. Для сусідів та родичів це слугувало сигналом, що можна відвідати породіллю, — такі відвідування називалися одвідками (провідування, родини).
   Провідування має на меті підтримати породіллю та віддати їй шану. Цю місію виконують тільки жінки. Участь чоловіків небажана, оскільки вважається, ніби вони можуть зашкодити породіллі (але сьогодні ця деталь стає все менш принциповою). З цієї ж причини не мають права відвідувати породіллю хворі та вагітні жінки.
   За традицією, не можна приходити з пустими руками. Тож породіллю поспішають відвідати родички та близькі знайомі, пршюсячи частування й подарунки (пелюшки, одяг для немовля, обрядову іжу або ж іграшки) та висловлюючи побажання здоров’я матері, а також талану й щастя її дитині: "Щоб дитина була багата, як земля, дужа, як вода, щоб в коморі та в оборі всього було доволі".
   Раніше розмежовували одвідки та родини: на одвідки, як правило, приходили поодинці та в основному літні родичі й сусіди, а також баба-повитуха; на родини — переважно юрбою та лише молоді родички.
  Для гостей влаштовується веселе застілля — нехай, мовляв. і в дитини буде така весела вдача і щаслива доля.

 

Залишить відповідь

Традиції українського народу

Останні статті

Система Orphus

Система Orphus