Інформація

Ця стаття була написана 21 Тра 2013, в рубриці Міфологія.

Купайло

Бог літнього сонцевороту (сонцестояння), покровитель шлюбу, кохання, продовження роду; походить від слова купа — поєднання статей, вступ у шлюб; купайлицею також називається ритуальне вогнище цього свята, де свшценпу роль виконують вогонь і вода як засоби очищення (пор. також слово "купатися". В Україні збереглася назва Купальського вогнища — со - бітка (від "со+битіє" — "зібрання", "буття разом"). Наші Купайло і Купайлиця за значенням близькі до римського Купідона та грецької Кибели, які є богами шлюбу, пристрасті, любові. На думку археологів, у лісостеповій зоні України Купайло (Собутка) святкувалося вже три тисячі років тому. На честь цього свята у поляків названа священна гора Сленжа (Собутка). Велесова книга донесла нам таке розуміння Купальського свята: "Це Бог Купайло гряде до нас і говорить пам, що повинні стати горді й чисті тілами та душами нашими". В обрядах Купайла збереглося священне значення вогню (стрибання через вогнище, спалювання непотрібних речей) і води (купання, перепливання через річку), бо "Сварог уставив ті омовіння і Купалнща і те вказав, що не сміємо те ?окинути. І умиємо тіла, й умиємо душі свої в чистих водах живих..." Імена, похідні від Купайло: Купава — дівчинка, народжена на це свято; ім’я означає красива, гарна, посвятковому вбрана; а також — жінка з плавною гордою ходою; Купавон — чоловіче ім’я, що означає збуджений, пристрасний, нестримний.  

Залишить відповідь

Традиції українського народу

Останні статті

Система Orphus

Система Orphus