Інформація

Ця стаття була написана 27 Сер 2014, в рубриці Славетні гетьмани.

Дмитро Гуня

 (кінець 16 — перша половина 17 ст.)

Дмитро Гуня

Дмитро Гуня

Один із керівників селянсько-козацьких повстань в Україні в 30-х роках 17 століття Дмитро Гуня народився, ймовірно, на Київщині, у козацькій родині. Подробиць його біографії нам відомо небагато. Кілька років поспіль він очолював походи запорожців проти Туреччини і Криму. У 1637 році приєднався до повстанців і скоро був обраний пол-ковником війська гетьмана Бута, як прозвали Павла Павлюка.

Шостого грудня того ж року козаки зазнали по-разки під Кумейками. Гетьман потрапив у полон, і тоді запорожці згуртуватися навколо енергійного й швидкого розумом Гуні. Під його проводом козаки захопили польську артилерію і змогли прорватися на Січ, де в січні 1638 року старшина проголосила відчайдушного ватажка кошовим отаманом. Гуня виправдав довіру товариства, вщент розбивши каральний загін, який польський уряд надіслав знищити Січ, після чого взяв участь у селянсько-козацькому повстанні під проводом Карпа Скидана іта Якова Острянина.

Гуня домовився про допомогу з боку донських козаків і кримського хана, після чого вирушив у черговий похід, узяв під свій контроль русло Дніпра від Кременчука до Трипілля, узяв участь у битві під Лубнами.

Коли Острянина почати переслідувати невдачі, частина козаків вирішила, що повстання провали-лося, і відступила на Слобідську Україну. Але ще 20 тисяч козаків забажати продовжувати боротьбу; вони обрали своїм гетьманом Дмитра Гуню і в гирлі Сули, на місці впадіння до неї річки Старець, роз-кинули свій табір. Від червня і до кінця липня 1638 року козаки тримали оборону проти польських військ. У таборі не вистачало харчів і фуражу, тож Гуня нарешті був змушений запропонувати ворогові укласти перемир’я. Але поляки на цю пропозицію не пристали.

Наприкінці липня до оточеного табору проби-лася чимала група козаків, але на загальному становищі війська Гуні це не позначилося. Частина старшини вирішила розпочати переговори про зда-чу. Гуня розумів, що в таборі знайдуться зрадники, які забажають купити життя ціною його власної голови. Тому, зібравши невеличкий загін перевірених вояків, проти ночі на 28 липня 1638 року знаменитий ватажок прорвав кільце оточення і відійшов на Запорожжя.

Останнє, що відомо нам про життя Дмитра Гуні, — це те, що в 1640 році він очолював спільний похід донських і запорозьких козаків проти Туреччини. Що сталося з ним потім — невідомо.

Залишить відповідь

Традиції українського народу

Останні статті

Система Orphus

Система Orphus