Інформація

Ця стаття була написана 21 Тра 2013, в рубриці Демонологія.

Чорти, відьми й інша нечисть

Піп – у дзвін, а там чорт – у клепало Кажуть, що під Новий рік відчиняються двері пекла, і на землю виходить нечиста сила гуляти, жартувати та хрещений народ лякати. Починаючи з цієї ночі, аж до Богоявлення, нечиста сила шкодить, як може, кожному, хто забув огородити свої справи хрестом, намальованим на вхідних дверях. Цілий рік чорти нудьгують у пеклі в очікуванні миті, коли Бог з радості народження у нього сива, відімкне двері й випустить погуляти. Розважаються в ці дні й люди, а хто хитріший, ще й намагається сам використати нечисту силу, що ходить поміж людей, звертаючись до різного роду ворожінь... Нечиста сила у східних слов’ян — це загальна назва для всіх низьких демонологічних істот і духів, синонімічна таким назвам, як злі духи, біси, дияволи тощо. Загальним для всіх персонажів низької міфології с їхня належність до "негативного", "нечистого", "нетутешнього", "потойбічного світу" (іноді більш чітко — до пекла, пекельного) і пов’язане з цим протистояння позитивному, тутешньому світу. За народними віруваннями, нечисту силу було створено самим Богом (з Гюго віддзеркалення у воді, із ангелів-відступників або ангелів, вигнаних Богом з неба на землю чи в пекло тощо) або Сатаною, що створив у протиборстві з Богом свою армію нечисті. Менш поширені повір’я про те, що різного роду демонологічні істоти з’являються з так званих закладених небіжчиків (нехрещених дітей, самовбивць, померлих неприродною смертю), дітей, проклятих батьками, людей, викрадених нечистою силою (лісовиком, водяником, русалками), дітей, народжених від зносин із нечистою силою тощо. Існує й така цікава легенда. Із самого початку чорт був у своїх злих ділах сям-самісінький на весь білий світ. Ця самотність йому набридла, тому він попросив у Білобога сотворити йому побратима. Білобог дозволив йому вмочити пальця в живу воду та стріпнути за спину: із краплі повинен був з'явитися вірний товариш. Але ненажерливий, жадібний чорт вмочив руку по лікоть. А коли струсив краплі, з’явилася величезна кількість різного роду демонів, яких разом із їхнім творцем було скинуто з неба. Нечисть летіла 40 діб, а щойно Білобот промовив "Амінь!", демони назавжди залишилися там, куди поховалися тієї миті: хто — у воді, хто — в лісі, хто — у горах, а хто — в людських оселях. Відповідно, український пандемоніум структурно розпадається на декілька видів: демони родинного вогнища (домовики, скарбники); демони природи (водяники, болотявики, лісовики, русалки); людські химери (упирі, вовкулаки, чаклуни, відьми, чорти); примари (злидні, блуд, мара, туга, трясця, завій в а тощо). Широко відомими у слов'ян є вірування, що нечиста сила (диявол, біс) може вилупитися з півнячого яйця. Нечиста сила с всюдисущою, проте її власним простором с лише нечисті місця: яетрі, гущавина, трясовина, непрохідні болота; перехрестя доріг; мости, межі сіл, полів; печери, ями, всі види водоймищ, особливо водоверть, вири; колодязі; нечисті дерева — верба, горіх, груша; підпілля і горища тощо. У загалі, житло — одна а головних ознак, за якими нечиста сила іменується: лісовик, бір, моховик, польовик, щучник, межник, водяник, омутник, виринниця, верет ник, травник, дворовий, домовик, овинник, банник, амбарник, гуменник, хлібник, запічник, польовик. І так до безкінечності. До зовнішніх ознак нечистої сили належать характерні аномальні прояви: сиплий, гучний голос, шум, тріск, гул, завивання; швидкість переміщення, стрімкі обертальні рухи, швидкі зміни вигляду. Для окремих представників характерні свої специфічні форми поведінки га способу життя: біси бенкетують, п’ють вино, грають у карти, одружуються та влаштовують весілля; русалки танцюють, співають, роз-гойдуються на деревах, розчісують волосся; лісовик пасе вовків, плете личаки; домовик доглядає за худобою, передбачає смерть і т. ін. Страх перед підступами нечистої сили примушує людей перш за все уникати нечистих місць і нечистого часу, на приклад, не купатися в річці до і після повного часу, не ходити в ліс і в поле в русалчин тиждень, не виходити з дому опівночі, остерігатися святок; ве залишати відкритим посуд із водою та їжею, закривати колиску, затул ятя в потрібний час вікна, трубу, завішувати дзеркало, а також скоювати спеціальні дії-обереги: читання молитви, окреслювання кола. Нечиста сила боїться хресного прапора, парних чисел, співів півня. Для відлякування нечистої скли може  застосовуватися також ефект "чуда", тобто розповідь про яку-небудь чудову історію (весілля брата й сестри, народження дитини в 7-річної дівчинки тощо). Застосовуються  також рослин як обереги, особливо мак, полин, кропива. Разом із тим люди іноді свідомо вступають у змову з нечистою силою, наприклад, скоюють ворожіння, для чого знімають із себе хрест, йдуть на перехрестя доріг, в лазню або інші нечисті місця; зводять уроки й под. Приклякати чорта за бажання можна свистом, особливо в "чортових місцях": на перехрестях і пустирях. Ну а щоб тримати його на належній  відстані, радять мати ара собі вожа, причому освяченого. Ножа нечиста сила взагалі дуже боїться, тому, наприклад, породілля часто кладе поряд із собою або зариває глибоко в ковдру й кладе в колиску під немовля ніж — і так доти доки дитину не похрестять. Присутність різного роду нечистої сили в житті людей давно стала улюбленою темою для творів літератури, причому фантастичні, фольклорні уявлення переплітаються з християнським віровченням. Ллє нечиста сила виконує і свого роду виховну функцію, функцію певного природного табу, психологічного бар’єру, аби не перетнути меж дозволеного, людського", не зіпсувати доброго начала Всесвіту, насамперед подолати в собі самому все негідне та зле. Такий колоритний образ, як ніхто інший, наочно демонструє, "яким не можна бути або стати" за жодних умов.  

Залишить відповідь

Традиції українського народу

Останні статті

Система Orphus

Система Orphus